Сайт вчителя математики Ткачук Інни Володимирівни
 
Якщо вас турбують педагогічні проблеми, цікавлять нові методичні прийоми, приваблює розмаїття шкільного життя або ви бажаєте знайти щось корисне, то я рада вітати кожного на сторінках мого сайту.
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Besucherzahler
счетчик посещений

З досвіду роботи

 

Типи сучасного уроку

За основною дидактичною метою уроки поділяються на шість основних типів:

1. Уроки засвоєння нових знань;

2. Формування навичок і вмінь;

3. Узагальнення і систематизація знань і вмінь;

4. Контролю і корекції знань і вмінь;

5. Практичного застосування знань, навичок і умінь;

6.  Комбіновані.

 

1. Урок засвоєння нових знань

Основна дидактична мета: ознайомлення з новими фактами, поняттями, законами, теоріями, твердженнями, з'ясування їх суті. Основні структурні компоненти, що характеризують даний тип уроку:

а) ознайомлення із змістом нового матеріалу;

б) встановлення деяких залежностей і зв'язків між елементами нових знань.

Структура уроку:

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів.

3. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи).

а). Первинне застосування нових знань (пробні вправи);

б).  Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням);

в). Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи).

4.  Підсумки уроку.

5.  Повідомлення домашнього завдання.

 

2. Урок формування навичок і вмінь

Структура уроку:

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів.

3.Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи);

а).  Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи).

4. Підсумки уроку.

5.  Повідомлення домашнього завдання.

 

Основна дидактична мета: з'ясування можливостей застосування знань у навчальному пізнанні і практичних ситуаціях, формування досвіду такого застосування, предметних і загальних навчальних вмінь.

Різновиди даного типу:

2.1. Урок первинного формування вмінь.

Основна дидактична мета: з'ясування сутності і структури вміння, формування алгоритму його реалізації.

Основні структурні компоненти:

а) актуалізація знань, які лежать в основі уміння;

б) ознайомлення із сутністю уміння, складом і послідовністю виконання дій;

в) первинне застосування одержаних знань про способи дій на основі виконання пробних вправ;

г) виконання зазначених дій у стандартних умовах (вправи за зразком, аналогією, інструкцією).

2.2. Урок творчого застосування знань і вдосконалення вмінь.

Основна дидактична мета: забезпечення переносу знань і способів дій в нові умови.

Основні структурні компоненти: а) перевірка стану засвоєння знань і сформованості уміння на рівні застосування їх у стандартних ситуаціях;

б) перенесення знань і засвоєння способів дій у частково змінені або нові ситуації (творчі вправи).

 

3. Урок узагальнення і систематизації знань і вмінь.

Головна дидактична мета: узагальнення та систематизація  вивченого матеріалу, визначення в ньому основних понять, закономірностей, сфер застосування етапів процесу пізнання. Урок може складатися з трьох частин:

1)    фронтальне повторення пройденого матеріалу за питаннями;

2)    визначення та вирішення проблеми;

3)    експериментальна робота.

Основна риса узагальнюючих  уроків – набуття школярами нових знань на базі систематизації та узагальнення, переосмислення накопичених знань. Такий урок може бути побудовано на самостійній роботі учнів з індивідуальними дидактичними картками і таблицями, підручником чи додатковою літературою. Узагальнення і систематизація знань не тільки спонукає до кращого запам’ятовування та застосування знань, але й підвищує їх рівень, допомагає  засвоїти фундаментальні знання. На таких уроках використовується багато засобів навчання: карти, схеми, таблиці, навчальні картини, екранні засоби, плакати, статистичний матеріал. Сьогодні такі уроки передбачені програмою як тематичні.

Основна дидактична мета: виявлення істотних зв'язків між елементами знань, їх групування і класифікація, введення вивченого в систему раніше засвоєного.

Основні структурні компоненти:

а) повторення основних фактів, понять, правил, законів;

б) узагальнення знань;

в) узагальнення умінь.

 

4. Урок контролю і корекції знань і вмінь.

Структура уроку:

1.Повідомлення теми, цілей та завдань уроку.

2.  Актуалізація мотивації учіння учнів.

3. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення.

4. Застосування учнями знань у стандартних і змінних умовах.

5. Перевірка, аналіз і оцінка виконаних під час уроку робіт.

6.  Підсумки уроку.

7. Повідомлення домашнього завдання.

 

Основна дидактична мета: виявлення якостей знань і вмінь, що характеризують стан засвоєння учнями логічно завершеного блоку навчального матеріалу.

Різновиди даного типу:

4.1. Урок контролю знань і вмінь.

Основна дидактична мета: виявлення рівня засвоєння навчального матеріалу, в тому числі досягнення передбачених програмою обов'язкових результатів навчання.

Основні структурні компоненти:

а) перевірка знань фактичного матеріалу на рівні репродукції;

б) перевірка осмислення знань (розуміння сутності понять, тверджень, ілюстрування прикладами, встановлення взаємозв'язків у вивченому тощо);

в) перевірка умінь застосувати вивчене у знайомих і змінених (нових) ситуаціях.

4.2. Урок аналізу письмових робіт.

Основна дидактична мета: корекція знань і вмінь на основі аналізу допущених помилок.

Основні структурні компоненти:

а) узагальнена характеристика якості виконання робіт;

б) аналіз допущених помилок;

в) робота над усуненням виявлених прогалин у знаннях і уміннях.

 

5. Комбінований урок.

Комбінований урок поєднує дві або більше дидактичні мети уроків попередніх типів.

Структура комбінованого уроку:

1.Перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; перевірка, оцінка і корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь; відтворення і корекція опорних знань учнів.

2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння.

3. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

4. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань.

5. Підсумки уроку.

6. Повідомлення домашнього завдання.

З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі. Йому належить 75-80 відсотків загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в початкових і середніх класах.

 

6. Уроки практичного застосування знань, навичок і умінь

Структура уроку:

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій.

3. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя.

4. Звіт учнів про роботу і теоретичне обгрунтування отриманих результатів.

5. Підсумки уроку.

6.  Повідомлення домашнього завдання.

 

Практична робота.

Мета такого уроку – обробка та закріплення теоретичних умінь та навичок на практиці. На цих уроках проводяться великі за обсягом і складні за змістом роботи. Уроки практичних робіт містять такі структурні елементи:

  • Постановка навчально-виховних завдань;
  • Ознайомлення учнів з навчальними засобами, необхідними для виконання практичної роботи; інструкціями щодо оволодіння прийомами навчальної діяльності і оформлення отриманих результатів;
  •  Власне проведення роботи;
  •  Підведення підсумків і домашнє завдання.

Результат цього типу уроків залежить від ступеня оволодіння учнями прийомами навчальної роботи: порівнювати, зіставляти, робити висновки, розраховувати, аналізувати, встановлювати залежність.

 

Контрольна робота.

Контрольна робота – поточна, періодична, підсумкова, забезпечує зворотний зв'язок, що дозволяє коригувати діяльність учителя та учнів, її результативність, виявляти резерви подальшого вдосконалення навчання.

Поточні контрольні роботи.

Проводяться в ході навчального процесу для отримання оперативної інформації про рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок учнів. Вони проводяться в основному за змістом логічно завершеної дидактичної теми (чи кількох уроків з теми) програмового матеріалу з метою своєчасної корекції навчально-виховного процесу та забезпечення успішного просування учнів до  засвоєння наступних розділів чи тем навчального курсу. При цьому слід дотримуватись таких вимог:

  • ·чітке визначення змісту контрольної роботи відповідно до вивченого матеріалу;
  • ·виділення в ньому головного, істотного;
  • ·вибір раціональних форм проведення контрольної роботи (фронтальна, групова, індивідуальна);
  • ·своєчасна корекція знань, умінь і навичок учнів;
  • ·психологічний настрій та формування в учнів позитивної установки на проведення контрольної роботи.;
  • ·оптимальність навчально-методичного забезпечення проведення контрольної роботи.

Періодичні контрольні роботи

Проводяться після вивчення логічно завершеного розділу навчальної програми ( у кінці четверті, семестру чи навчального року).

Основні вимоги до періодичних контрольних робіт такі:

  • ·визначення вузлових тем у вивченому розділі програмного матеріалу та виділення в них основних питань, правил, алгоритмів, принципів, закономірностей, законів тощо, які є обов’язковими для засвоєння учнями;
  • ·оптимальність змісту та обсягу контрольної роботи;
  • ·складність та посильність завдань, диференційованість завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та рівнів їх навчальної підготовленості;
  • ·врахування при розробці змісту контрольних завдань прогалин у засвоєнні програмового матеріалу.

Підсумкові контрольні роботи.

Проводяться в кінці четверті та навчального року. Основні вимоги до такого типу контрольних робіт:

  • ·зміст перевірочних питань, завдань повинен носити узагальнюючий, синтезований характер, охоплювати вузлові, центральні, провідні ідеї, аспекти, закони, закономірності, які є фундаментом даного навчального предмета чи окремого його курсу, розділу;
  • ·мають бути розраховані переважно на реконструктивний та творчий рівень знань учнів;
  • ·диференційовані (у кількох варіантах, тестах, картках тощо);
  • ·передбачають виконання учнями контрольних завдань за допомогою задіяння широкого комплексу способів, методів, засобів;
  • ·мають бути посильними за обсягом, узгодженими за кількістю годин, відведених на її виконання.

 

Розв’язування задач.

Такі уроки мають багато функцій:

  • ·пізнання і засвоєння понять,  які вивчаються, явищ і закономірностей;
  • ·обробка знань та формування умінь, застосування їх на практиці;
  • ·повторення пройденого, сприяння встановленню зв’язку вивченого з життям і виробництвом в усіх його різновидах;
  • ·створення проблемних ситуацій.

Такі уроки вчать працювати, бути цілеспрямованими і самостійними, творчо активними. Важливе значення має формування в учнів узагальнюючих умінь, вироблення загальних підходів. Використовуються індивідуальні та групові форми роботи.

 

Рейтингово-вибірковий диктант.

Такий вид навчальної діяльності пропонується учням для оцінки достовірності 10 – 12 суджень, які зачитує учитель. Відповідь позначається значком + (так), якщо судження правильне, а якщо помилкове – значком «–« (ні). Відповіді на запитання записуються в один ряд і нумеруються.

 

Консультація.

Урок-консультація – це специфічна форма організації навчально-виховного процесу, яка проводиться перед контрольно-заліковими уроками.

Його мета – усунути прогалини в знаннях, уміннях та навичках учнів, попередити можливі помилки на контрольно-залікових уроках, виділити  головне, істотне у змісті матеріалу, що вивчався раніше, та акцентувати  на нього увагу учнів. Такі уроки надають навчальну допомогу учням і забезпечують інтереси всіх груп учнів:

  • ·які недостатньо засвоїли теоретичний матеріал;
  • ·які не засвоїли прийоми роботи з обладнанням, картами, схемами;
  • ·які не навчилися вирішувати типові задачі;
  • ·які потребують порад щодо написання рефератів, доповідей.

 

Консультації навчальні.

Допомагають у наданні допомоги учням щодо засвоєння окремих тем або розділів навчального курсу, а також поглибленого вивчення предмета.

Під час проведення консультацій учні мають можливість поставити питання, намагаються дати відповіді на них, слухають пояснення вчителя-предметника або запрошених спеціалістів.

Розрізняють консультації:

1)    загальнокласні;

2)    групові;

3)    індивідуальні.

Правильно організована консультація:

  • ·допомагає подолати прогалини в знаннях;
  • ·виховує в учнів самоконтроль, критичне ставлення до своїх знань;
  • ·допомагає правильно встановити рівень власної навченості.

Консультативне спілкування вчить школярів точності формулювання проблем та питань, що виникають.