Сайт вчителя математики Ткачук Інни Володимирівни
 
Якщо вас турбують педагогічні проблеми, цікавлять нові методичні прийоми, приваблює розмаїття шкільного життя або ви бажаєте знайти щось корисне, то я рада вітати кожного на сторінках мого сайту.
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Besucherzahler
счетчик посещений

Нова українська школа

 

Освітній простір нової української школи.

Що було до і що буде після…

Уряд 14 грудня 2016 року дав зелене світло старту безпрецедентного реформування середньої освіти, затвердивши Політичну пропозицію щодо реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Подивімося, що було до, а що буде після. Як зауважують, українська школа не зазнавала глибинних перетворень уже понад півстоліття.

Результатом цього стали:

• неактуальні знання;

• неконкурентоспроможність української системи освіти;

• «відтік умів»;

• відсутність мотивації як в учнів, так і в педагогів;

• дефіцит кваліфікованих кадрів у країні;

• втрата наукового потенціалу держави.

Саме ці ключові моменти, а також розуміння безперспективності поодиноких і несистемних змін в освітньому законодавстві спонукали до масштабної реформи. При цьому МОН України забезпечило максимальну публічність обговорюваного питання. До розроблення концепції реформування середньої школи «Нова українська школа» долучилися:

      працівники освіти;

      батьки;

      міжнародні організації;

      експерти;

      працедавці;

      громадські активісти;

      представники влади.

 

Ідеологія Нової української школи

Вектор розвитку

Сутність

Педагогіка, заснована на партнерстві

Забезпечення збалансованого розвитку шкільної освіти через налагодження партнерських відносин між трьома сторонами:

·             учнями;

·             вчителями;

·             батьками.

Інновації в освіті

Формування нової школи завдяки:

·             застосуванню технологічних ноу-хау;

·             пошуку пілотних майданчиків для впровадження інновацій;

·             докорінній зміні форм і методів навчання;

·             перехід до освіти за компетентностями.

Зміна результатів освітнього процесу та освітніх стандартів

Актуалізація знань «на виході» освітнього процесу через відповідність вимогам, що диктуються роботодавцями та державою.

 Орієнтація на освітні стандарти ЄС.

Незалежність шкіл і педагогів

Розширення автономії навчальних закладів та педагогічних працівників з чітким розподілом повноважень і відповідальності на всіх управлінських рівнях.

Фінансове забезпечення освітніх закладів

Забезпечення справедливого підходу до фінансування шкіл через розумний і прозорий розподіл внесків між:

·             державою;

·             органами місцевого самоврядування;

·             батьками.

 

Реформувати середню школу очікують, опираючись на дев’ять ключових ідей:

Ключові ідеї

Зміст ідеї

1. Компетентнісний підхід

Освіта, заснована на компетентностях учнів, що забезпечить останнім:

·        соціальну інклюзію;

·        самореалізацію;

·        гарантію працевлаштування.

2. Мотивація педагогічних працівників

Заохочення вчителів нової школи через такі механізми:

·        розширення академічної свободи;

·        підвищення оплати праці на два тарифних розряди.

3. Ціннісні орієнтації школярів

Формування таких ціннісних орієнтирів, як:

·        морально-етичні;

·        соціальні;

·        громадсько-політичні.

4. Децентралізація системи освіти

Надання широкої автономії загальноосвітнім навчальним закладам:

академічної;

·        кадрової;

·        фінансової;

·        організаційної.

5. Педагогіка партнерства

Синергетичний ефект від взаємодії учнів, батьків та вчителів на засадах соціального партнерства, що передбачає:

·        горизонтальні зв’язки та рівний діалог трьох сторін;

·        обов’язковість виконання взятих на себе зобов’язань;

·        довіра до партнерів.

6. Дитиноцентризм

Орієнтація на школярів та їхні особисті потреби і побажання через:

·        розширення поля для самореалізації дитини (організація персоніфікованих проектів, заходів, зустрічей, конкурсів тощо);

·        розроблення окремих навчальних траєкторій, персональних карт розвитку та навчальних планів

7. Зміна структури середньої освіти

Перехід до трирівневої моделі освіти:

·        початкова (1-4 класи)

·        базова середня (5-9 класи)

·        профільна середня (10-12 класи)

8. Справедливе фінансування

Публічний розподіл фінансування закладів освіти усіх форм власності задля рівного доступу до школи учнів

9. Зміна освітнього середовища

Формування творчого середовища у навчальних закладах середньої освіти через:

·        просторову мобільність шкільного обладнання;

·        зміну засобів навчання;

·        індивідуальну направленість навчальних програм.

Таким чином, концепція розширює повноваження загальноосвітніх навчальних закладів. Однак збільшується термін навчання у середній школі. Необхідність переходу до 12-річної системи обумовлена такими причинами:

·        відсталістю нинішньої вітчизняної освіти від моделей шкіл європейського та американського зразків

·        збільшенням обсягу інформації, обсяг опанування якої задає сучасний глобалізований світ.

Сьогодні лише у трьох пострадянських країнах Європи — Україні, РФ та Білорусі — тривалість навчання у школі становить 11 років.

Тривалість навчання у деяких країнах світу

12 років

·        Австралія;

·        Латвія;

·        Канада;

·        Польща;

·        Японія.

13 років

·        Австрія;

·        Німеччина.

 

Домінантною ідеєю концепції є перехід від системи знань до освіти, заснованої на компетентностях:

Компетентність

Уміння

1. Спілкування українською (та рідною) мовою

·        письмова та усна передача думок, почуттів учня через мовні засоби спілкування;

·        грамотне і усвідомлене читання, слухання, комунікація та письмо

2. Лінгвістична

·        комунікація мовами міжнародного спілкування;

·        міжкультурний діалог на засадах консенсусу та взаємоповаги

3. Математична

·        логічне та критичне мислення;

·        прикладне застосування математичних формул та алгоритмів;

·        побудова логічних алгоритмічних моделей у будь-якій сфері суспільного життя

4. Природнича й технологічна

·        природничо-технологічна грамотність;

·        практичне використання природничої інформації;

·        розуміння сутності спостереження, аналізу та експерименту

5. Інформаційно-цифрова

·        інформаційно-цифрова і техніко-технологічна грамотність;

·        культура користування веб-ресурсами і кібербезпека;

·        етика роботи з веб-даними.

6. Культурна

·        сприйняття національної культури як носія самоідентичності;

·        повага до культур інших народів;

·        мотивація до творчості;

·        вироблення особистих мистецьких поглядів та уподобань.

7. Екологічна

·        екологічна грамотність;

·        співіснування з соціальною системою та екосистемою на основі принципів сталого розвитку

8. Соціальна та громадська активність

·        несприйняття правового та соціального нігілізму;

·        конструктивна участь у соціальному та громадсько-політичному житті.

9. Перманентна освіта і самоосвіта

·        навчання впродовж усього життя;

·        самостійне вибудовування власної освітньої програми на роки вперед;

·        пошук та засвоєння актуальних знань.

10. Підприємливість

·        генерування нового;

·        заохочення ініціативності;

·        нетривіальний підхід до бізнесу;

·        критичне оцінювання ризиків та потенційних можливостей;

·        ефективне управління базовими ресурсами: часом, капіталом, кадрами та інформацією.

 

Особливості реалізації реформи на кожному з етапів

 

Етап

Старт, рік

Фініш, рік

Заплановані заходи

1

2016

2018

·        розвантаження шкільних програм і планів;

·        створення від 100 до 150 базових опорних шкіл;

·        ухвала оновленого законопроекту «Про освіту» та розроблення законопроекту «Про загальну середню освіту»;

·        розроблення (з подальшим затвердженням) нових стандартів початкової школи відповідно до рекомендацій Європарламенту та Ради Європи;

·        формування новітньої електронної бібліотеки підручників і дистанційних курсів;

·        перехід до електронного документообігу у навчальних закладах;

·        участь у міжнародному дослідженні PISA;

·        перший набір школярів до початкової школи за оновленою програмою.

ІІ

2019

2022

·        розроблення (з подальшим затвердженням) нових стандартів базової школи відповідно до рекомендацій Європарламенту та Ради Європи;

·        підготовка до відкриття профільних навчальних закладів;

·        збільшення кількості базових опорних шкіл;

·        розроблення оновлених стандартів освітньої діяльності вчителів;

·        формування регіональних контрольних органів якості середньої освіти;

·        розроблення системи оцінювання знань за період базової школи;

·        перший набір школярів до базової школи за оновленою програмою.

ІІІ

2023

2029

·        розроблення (з подальшим затвердженням) нових стандартів профільної школи відповідно до рекомендацій Європарламенту та Ради Європи;

·        початок роботи профільних навчальних закладів;

·         розроблення системи оцінювання знань за період профільної школи;

·        ї перший випуск школярів нової української школи.

Отож концепт нової української школи за умови його успішної реалізації забезпечить докорінну зміну вітчизняної освітньої системи та максимально наблизить її до стандартів високорозвинених країн Європи.

 

Порівняння нинішньої та оновленої систем загальної освіти

 

Зараз

Після реформи

Структура середньої освіти

Неповна (1-9 класи)

Повна (10-11 класи)

Початкова (1-4 класи)

Базова середня (5-9 класи)

Профільна середня (10-12 класи)

Тривалість навчання

11 років

12 років

Форми та методи навчання

Традиційні

Інноваційні (зокрема, впровадження національної електронної платформи з електронними підручниками та дистанційними курсами для школярів і педагогів)

Спосіб оцінювання педагогів

Атестація

Добровільна незалежна сертифікація

Спосіб оцінювання школярів

Екзамени після 9 класу

ЗНО після 11 класу

Незалежне оцінювання після 9 та 12 класів

Роль педагога

Єдиний наставник

·        Коуч

·        Модератор

·        Тьютор

·        Фасилітатор

Форма підвищення кваліфікації вчителя

Курси

·        Семінари

·        Курси (онлайн та при ІППО);

·        Вебінари

·        Конференції

·        Неформальна освіта