Сайт вчителя математики Ткачук Інни Володимирівни
 
Якщо вас турбують педагогічні проблеми, цікавлять нові методичні прийоми, приваблює розмаїття шкільного життя або ви бажаєте знайти щось корисне, то я рада вітати кожного на сторінках мого сайту.
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Besucherzahler
счетчик посещений

Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами

Тема 1. Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленні.

Мета: розповісти дітям про види боєприпасів, про їх загрозу життю та здоров'ю; навчити дітей методів розпізнавання небезпечних предметів; узагальнити знання про дії при виявленні вибухонебезпечних предметів; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей.

Хід бесіди

І. Повідомлення теми і мети бесіди.

ІІ. Основна частина бесіди.

Небезпечні залишки часів війни

З часів Великої Вітчизняної війни пройшло понад півсторіччя, проте в землі знаходиться ще багато вибухових предметів, які до нинішнього часу несуть велику загрозу життю і здоров'ю людей. На них натрапляють будівельники, трактористи під час оранки, їх вимивають дощі, весняна вода.

Чому ці предмети називають вибухонебезпечними?

Вибухонебезпечними предметами в наші дні можна вважати будь-яку речовину або предмет, що здатні вибухати й завдавати чимало біди тим, хто не вміє з ними поводитися.

Які предмети належать до вибухонебезпечних?

До вибухонебезпечних предметів належать:

         вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само поширюється, з виділенням великої кількості енергії та утворенням газів;

         боєприпаси — вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для ураження живої сили супротивника.

Які предмети належать до боєприпасів?

До боєприпасів належать:

         бойові частки ракет; авіаційні бомби; артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); інженерні боєприпаси (протитанкові та протипіхотні міни); ручні гранати; стрілецькі боєприпаси

         (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів та ін.);

         піротехнічні засоби: патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); вибухові пакети; петарди.

         ракети (освітлювальні, сигнальні); гранати; димові шашки.

         саморобні вибухові пристрої — це пристрої, у яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: саморобні міни-пастки; міни-сюрпризи, що імітують предмети хатнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Звідки така велика кількість вибухонебезпечних предметів?

Вибухонебезпечні предмети, що залишилися після Великої Вітчизняної війни, можна знайти у водоймах, у лісі, у полі, на городі, у руїнах будівель, під час розкопок. Найчастіше їх знаходять у місцях колишніх бойових дій. Земля приховує багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити й стати їх жертвами, навіть не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що в землі під багаттям; розведеним на лісовій галявині, не причаїлися снаряди часів війни.

Чому вони небезпечні?

Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. Навіть після тривалого перебування у воді або землі ці речовини не втрачають здатності вибухати.

Зазвичай, знаходячи серійні міни, снаряди, гранати, дорослі негайно викликають фахівців, які убезпечують район і знешкоджують небезпечні знахідки в установленому порядку. Інша справа — діти. Природна цікавість спонукає їх на страшні експерименти. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір та школу. Тому так важливо пояснити наслідки подібних дій, навчити правил поведінки у таких ситуаціях.

Як їх розпізнати?

Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Зовнішній вигляд боєприпасів від тривалого перебування в ґрунті або у воді значно змінюється: під впливом вологи вони деформуються, іржавіють і від найменшого дотику можуть вибухнути. Ця зброя може розірватися в руці. Відомо чимало випадків, коли хлопці, не підозрюючи про небезпеку, гралися знайденими предметами.

За якими ознаками можна визначити вибухонебезпечний предмет?

Зазвичай, такі предмети характеризуються видовженою формою; наявністю дротів, що стирчать або тягнуться у різні боки; дивними звуками (цокання годинника, шипіння, виділення газу та ін.); світловими сигналами (блимання лампочки тощо).

Майже всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій та нагрівання. Маючи справу з вибуховими речовинами, слід бути дуже уважними й обережними. Одна з основних причин нещасних випадків із вибуховими пристроями — порушення елементарних правил безпеки.

Авіаційні бомби, снаряди, гранати, міни тощо - всі вони легко вибухають від удару, вібрації, вогню тощо.

Зовні вони нагадують безформні куски металу, зіпсовані іржею, проте, як правило, вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути і завдати великої шкоди.

Тому, знайшовши вибухонебезпечні предмети, слід бути пильними. Не можна торкатися їх і не дозволяти брати в руки своїм товаришам.

На жаль, кожного року відбувається безліч пригод з дітьми та необачними дорослими, які намагаються   розбирати вибухонебезпечні предмети.

Так, нещасний випадок стався з семикласниками 3 Херсонщини влітку. Під час виробничої практики уші знайшли вибухонебезпечний предмет і принесли його додому. До них приєднався ц;« другокласник. Почали розбирати. Стався вибух Другокласник загинув, один з. семикласників залишився без руки, Другий дістав тяжкі тілесні пошкодження.

Боєприпаси знешкоджують спеціальні бригади піротехніків. Так, упродовж минулого року знешкоджено 140 тисяч одиниць боєприпасів.

До сучасних засобів ураження відносять різного виду осколкові боєприпаси та запалювальну зброю.

Осколкові боєприпаси призначені головним чином для ураження людей. Найефективніші боєприпаси цього типу — кулькові бомби. Особливістю таких боєприпасів є величезна КІЛЬКІСТЬ (ВІД КІЛЬКОХ сотень до кількох тисяч) осколків масою під часток грама до кількох грамів. Кулькові протипіхотні бомби можуть бути розміром від тенісного до футбольного м’яча і містити до 6 тис. металевих або пластмасових кульок діаметром 6—6 мм. Радіус ураження такої бомби залежно від калібру — від 1,5 до 15 м. Кулькові бомби скидають в літаків у спеціальних упаковках (касетах), Що містять 96—640 бомб. Від дії виштовхувального заряду касета над землею руйнується, кулькові бомби розлітаються і вибухають на площі до 250 тис, м2. Оснащуються вони ріпними підривачами — інерційними, натискної, натяжної або уповільненої дії. Наприклад, коли з касети розсіюють протипіхотні міни, то кожна міна при ударі об землю викидає дротики-вусики. Якщо до них доторкнутися,, то міна підлітає на висоту людського зросту і вибухає у повітрі. Такі боєприпаси завдають багато поранень (ефект граду).

Усі боєприпаси (артилерійські міни та снаряди ,  реактивні  та інженерні   м і н и, авіабомби, ручні гранати  тощо)  містять у собі  вибухові  речовини  і можуть вибухнути  від удару, тертя, струсу чи   від іншого механічного або теплового впливу.

Гази, що утворюються під час вибуху, з величезною силою розривають металевий корпус боєприпасу на велику кількість осколків, які, розлітаючись на всі боки, уражають на значній  відстані від  місця    вибуху. Застосовані в боєприпасах вибухові речовини – різнобарвні хімічні сполуки від ясно-жовтого до темно-коричневого кольору. Навіть після тривалого перебування у воді або землі вибухові речовини не втрачають здатності вибухати, а в деяких випадках, хімічно взаємодіючи з металевим корпусом боєприпасу, утворюють новий вид дуже чутливої  вибухової сполуки.

Протитанкові і протипіхотні міни мають форму ящиків, плоских циліндрів, металевих склянок.

Ручні і протитанкові гранати мають металевий корпус. Струс, удар, нагрівання викликають вибух.

Артилерійські міни,, снаряди і авіабомби також викликають   вибух   від,   найменшого  струсу. Вони складаються із металічного корпуса, вибухового заряду та детонатора.

Ракети становлять собою картонний циліндр із латунним дном. При нагріванні воші виділяють велику кількість тепла. Частинки, які горить, легко запалюють оточуючі предмети, викликаючи великі пожари.

Велику   небезпеку   становлять собою гвинтівочні та пістолетні патрони. Вибух патронів може сприяти  важкому  пораненню або смерті від  кулі.

Правила поведінки при виявленні ВНП:

         Не торкайтеся невідомого предмета;

         Негайно повідомте про знахідку у міліцію чи службу НС;

         Звертайте увагу на знаки безпеки, що виставляються в небезпечних районах.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

         Які види боєприпасів ви знаєте?

         Які ви знаєте вибухонебезпечні предмети?

         Чому вони так називаються?

         Які предмети належать до боєприпасів?

         Чому інколи важко розпізнати бомби, гранати, міни, патрони,снаряди?

         Де на них можна натрапити?

         Що може статися, якщо люди порушують правила користування небезпечними предметами?

         Як розпізнати вибухонебезпечні предмети

         Які існують правила поведінки при виявленні ВНП?

         Чому небезпечно торкатися навіть старих ВНП?

ІV. Підсумок бесіди

 

 

Тема 2.  Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами.

Мета: навчити дітей правил поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами; допомогти реально оцінити ступінь небезпеки знахідки і результати некоректного з нею поводження, а також дати деякі поради щодо дій при знаходженні вибухових пристроїв; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей, чуйне, гуманне ставлення до інших, прагнути бути турботливим.

Хід бесіди

І. Повідомлення теми і мети бесіди.

ІІ. Основна частина бесіди.

За часів другої світової війни німецько-фашистські і радянські війська мінували дороги, будівлі, ділянки місцевості, закопували склади боєприпасів. Наприкінці війни, після звільнення тимчасово окупованих населених пунктів проводилося їх розмінування. Проте, частина вибухонебезпечних предметів ще залишилася в землі. І часто у періоди сніготанення і дощів, під час польових і будівельних робіт їх знаходять на берегах водойм, в ярах, лісах та інших місцях.

Випадково знайшовши вибухонебезпечні предмети, деякі люди, й особливо діти, чіпають їх, а інколи намагаються розібрати, палять на вогнищах, роблять спроби розбити, кидають, у результаті чого від вибухів трапляються нещасні випадки. Тому необхідно, щоб усі, а особливо діти, мали чітке уявлення про грізну силу, приховану у вибухонебезпечних предметах, і твердо знали правила поведінки при їх знаходженні.

Які предмети належить до небезпечних?

До вибухонебезпечних предметів належать:

         вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само поширюються, з виділенням великої кількості енергії та утворенням газів;

         боєприпаси — вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для ураження живої сили супротивника.

Чи можна брати їх до рук або торкатися їх? Якщо ні, то чому?

Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Гра з вибухонебезпечними предметами загрожує втратою здоров'я не лише тому, хто вирішив погратися, але й товаришеві, який перебуває поруч. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

Невиконання цих вимог і правил може призвести до тяжких наслідків, що, на жаль, трапляється дуже часто.

Пам'ятайте, що знешкоджувати вибухонебезпечні предмети мають лише спеціально підготовлені фахівці піротехнічних груп, які пройшли фахову підготовку та мають навички роботи з «відлунням війни».

Усі боєприпаси (артилерійські міни й снаряди, реактивні й інженерні міни, авіабомби, ручні гранати та інші) заряджені вибуховими речовинами і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу та іншого механічного чи теплового впливу.

Гази, що утворюються при вибуху, з величезною силою розривають металевий корпус вибухового пристрою на велику кількість осколків, які, розлітаючись у всі боки, уражають на значній відстані від місця вибуху.

Вибухові речовини, що застосовуються в боєприпасах, є хімічними сполуками різного кольору - від світло-жовтого до темно-коричневого. Навіть після тривалого перебування у воді чи землі вони не втрачають здібності вибухати, а в деяких випадках, хімічно взаємодіючи з металевим корпусом боєприпаси, утворюють нові види дуже чутливих вибухових сполук.

Дії при виявленні незнайомих предметів або схожих на вибухонебезпечні.

Запам'ятайте!

У разі виявлення незнайомих предметів або схожих на вибухонебезпечні:

1.     У жодному разі не можна наближатися до предмета, торкатися знахідок власноруч і дозволяти це робити іншим.

2.     Про знайдені підозрілі предмети слід негайно повідомити дорослих (МНС, у школі, міліції, найближчій установі).

3.     Не можна розпалювати багаття поблизу знахідки.

4.     Не можна розряджати, кидати, ударяти по ньому.

5.     Приносити предмет додому, у табір або у школу.

6.     Слід запам'ятати дорогу до того місця, де була виявлена знахідка, й поставити застережний знак.

Категорично заборонено!

         Брати вибухонебезпечний предмет до рук, зберігати його, нагрівати та ударяти по ньому;

         переносити, перекладати, перекочувати його з місця на місце;

         намагатися розібрати;

         використовувати для розведення вогню, кидати, класти у вогонь;

         заносити в приміщення;

         закопувати в землю;

         кидати в криницю або річку;

         здавати на металобрухт;

         використовувати для виготовлення саморобних піротехнічних засобів — петард чи вибухових пакетів.

Що потрібно робити, якщо у лісі, в городі або ще де-небудь знайдете небезпечні предмети?

Необхідно бути дуже обережними та уважними. Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1.     Ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

2.     Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно знімати верхній шар ґрунту, перекопати землю завглибшки 40-50 см).

3.     Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули.

4.     У жодному випадку не наближатися до знайдених багать, що горять (особливо вночі). У цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм.

Майже щодня ми чуємо про вчинення терористичних актів, у яких гинуть люди. Більшість цих актів відбувається з використанням вибухових пристроїв. Це, зазвичай, саморобні, нестандартні пристрої, що складно знайти, знешкодити або ліквідувати. Злочинці, зазвичай, поміщають їх у звичайні портфелі, сумки, банки, пакети і потім, нібито випадково, залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої самої сумки, справді забутої неуважним пасажиром у трамваї, тролейбусі або автобусі. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування таких мін у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Саме тому вимагають на особливу уваги бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі або мітингу.

Якими є ознаки вибухонебезпечного пристрою?

Люди часто гублять свої речі і, на щастя, не кожна з них приховує небезпеку, проте є кілька ознак, що дають змогу запідозрити вибуховий пристрій.

Слід звертати увагу на:

         припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якого не знайомі мешканцям, а також коли здається, що автомобіль не має власника;

         наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

         звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

         наявність джерел живлення на механізмі або поряд із ним (батарейки, акумулятори та ін.);

         наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

         специфічний запах.

Якщо знайдений предмет не повинен, на вашу думку, знаходитися «в цьому місці й у цей час», не залишайте цей факт без уваги.

Що необхідно робити, якщо ви натрапили на незнайомі предмети?

Інколи ви можете натрапити на незнайомі предмети. У жодному разі не беріть їх до рук, як би цікаво вам не було. Вони можуть виявитися небезпечними.

Ідучи вулицею, звертайте увагу на підозрілі предмети. Наприклад:

         невідомий згорток або деталь, що знаходиться у салоні машини чи прикріплена зовні;

         залишки різних матеріалів, що не повинні перебувати в цьому місці (мішки, згортки, пакети, дроти);

         дроти, що висять, або ізоляційна стрічка;

         сумка, портфель, коробка.

Помітивши річ без господаря, обов'язково зверніться до працівника міліції або іншої посадової особи, зателефонуйте машиністові метро, повідомте водія автобуса (тролейбуса, трамвая).

Не чіпайте знахідки, відійдіть від неї якнайдалі!

Ваші дії, якщо ви знайшли забуту річ у громадському транспорті.

Якщо ви знайшли забуту річ у громадському транспорті, запитайте людей, які перебувають поряд. Намагайтеся з'ясувати, чия вона або хто міг її залишити. Якщо власник не встановлений, негайно повідомте про знахідку водія (кондуктора).

Ваші дії у разі знаходження предмета в під'їзді свого будинку.

У разі знаходження підозрілого предмета в під'їзді свого будинку, запитайте сусідів, можливо, він належить їм. За неможливості встановлення власника — негайно повідомте про знахідку до найближчого відділення міліції.

 Правила поведінки при знаходженні вибухонебезпечних предметів

         Для запобігання нещасних випадків необхідно чітко пам'ятати, що не можна торкатися вибухонебезпечних предметів, бо це загрожує життю.

         При знаходженні вибухонебезпечних речовин вдалині від населених пунктів   потрібно   поставити   біля   них   пам'ятну   позначку   і   добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх знайдено.

         Якщо такі предмети знайдено в населеному пункті (на пляжі, у саду, на дорозі),     слід  поставити  тимчасову охорону.  Про   знайдені вибухонебезпечні предмети потрібно терміново повідомити в місцеву раду, міліцію, на найближче підприємство, у школу.

         Органи міліції, керівники установ, підприємств, навчальних закладів, рад а інших організацій при отриманні повідомлень про знайдення на їхній території вибухонебезпечних чи якихось невідомих предметів зобов'язані терміново забезпечити їх огородження, охорону і повідомити у найближчий військовий комісаріат. Знищувати вибухонебезпечні предмети мають право лише спеціальні команди підривників.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

         Які види боєприпасів ви знаєте?

         Які існують правила поведінки при виявленні ВНП?

         Чому небезпечно торкатися навіть старих ВНП?

         Ваші дії при виявленні незнайомих предметів або схожих на вибухонебезпечні.

         Що дає змогу запідозрити вибухонебезпечний пристрій?

         Ваші дії, якщо побачили такий предмет.

         Чому до нього не можна наближатися, брати до рук?

         Чому від найменшого дотику до такого предмета може статися вибух величезної сили?

         Ваші дії, якщо ви знайшли забуту річ у громадському транспорті.

         Ваші дії у разі знаходження предмета в під'їзді свого будинку.

ІV. Підсумок бесіди.

 

 

Тема 3.  Запобігання дитячого травматизму від ВНП побутового призначення: піротехнічні засоби, горючі та легкозаймисті речовини.

Мета: довести до свідомості дітей небезпечність піротехнічних засобів, горючих та легкозаймистих речовин; навчити учнів правил користування піротехнічними засобами та застерегти їх від наслідків невмілого використання ними; дати уявлення про науку «піротехніка»; закріплювати вміння та навички використання вибухонебезпечних предметів побутового призначення; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей.

Хід бесіди

І. Повідомлення теми і мети бесіди.

ІІ. Основна частина бесіди.

Які ще предмети є вибухонебезпечними?

Аерозольні балончики, якими ми користуємося в побуті, — лак для волосся, засоби від тарганів,— так само є вибухонебезпечними.

Запобігання дитячого травматизму від вибухонебезпечних предметів

побутового призначення (аерозольні балони, фарби, лаки)

У побуті люди часто користуються різними речовинами. Серед них є багато таких, що можуть призвести до пожеж і завдати важких травм.

Особливо небезпечними є легкозаймисті та горючі матеріали і речовини.

Легкозаймисті речовини - це ті, які легко загоряються. До них належать бензин, нафта, гас, ацетон. Легкозаймистими є і аерозолі ( дезодоранти, лак для волосся, засоби для знищення шкідливих комах). На балонах з аерозолями стоїть знак і напис "Вогненебезпечно!"

Аерозолі не можна розпилювати поблизу нагрівальних приладів. Не можна також нагрівати, бо вони можуть вибухнути.

Для ремонту квартир, догляду за меблями, домашніми речами тощо застосовують товари побутової хімії. Багато з них містять летючі вогненебезпечні речовини, які з повітрям утворюють вибухонебезпечні суміші. Порушення правил пожежної безпеки при зберіганні та використанні таких матеріалів у побуті може призвести до вибуху та пожежі.

Необхідно знати, що дуже небезпечно розігрівати мастику на відкритому вогні. Пожежонебезпечні розчинники, лаки, легкозаймисті рідини та сполуки не повинні потрапляти до рук малечі.

Зберігати легкозаймисті вибухонебезпечні речовини слід у приміщеннях, де немає відкритих джерел вогню, у герметичній тарі, далеко від нагрівальних приладів, а також під навісами. Тара має відповідати фізико-хімічним, пожежонебезпечним властивостям продукції та кліматичним умовам.

Під навісами дозволяється зберігати лише ті хімічні речовини, які відомі. До речі, треба знати, що траплялися випадки, коли до рук дітей потрапляв карбід, і вони жбурляли його у воду. Внаслідок хімічної реакції створювався горючий газ - ацетилен. Пустуни кидали в осередок виділення газу запалений сірник, і газ, звичайно, вибухав.

За наявності значної кількості карбіду може статися вибух досить потужної сили, який здатний призвести до трагічних наслідків.

Не можна зберігати вогненебезпечні матеріали у хлівах, підвалах житлових будинків.

При роботі з фарбами, розчинниками, клеями на нітрооснові слід ретельно провітрювати приміщення, щоб не вчадіти внаслідок випаровування розчинників.

У процесі роботи та після її закінчення не можна палити, застосувати відкритий вогонь і вмикати освітлення та електроприлади до повного провітрювання приміщення.

Значна концентрація пари розчинника (наприклад, ацетону) в замкненому об'ємі приміщення може призвести до вибуху.

Бензин та інші легкозаймисті рідини зазвичай зберігають у металевій тарі (каністрах ). Якщо бензин зберігається в гаражі, то його кількість не повинна перевищувати 40 л. Забороняється застосовувати для зберігання бензину ємності з поліетилену, використовувати змочені у бензині ганчір'я для видалення плям або з допомогою бензину та гасу здійснювати миття та знежирювання деталей, частин механізмів тощо біля джерел вогню.

Горючі матеріали — це ті, які здатні горіти в звичайних умовах. Це дрова, вугілля, торф, солома, сіно, сухий хмиз, тирса, папір тощо. Вони здатні до самозагорання.

ВНП побутового призначення

У побуті широке застосування мають аерозольні балончики, що використовуються як лаки, фарби, освіжувачі повітря, речовини, миючі інсектициди, харчові креми та наповнювачі, дезодоранти, газові балончики для заправлення запальничок. При використанні цих аерозолів потрібно бути дуже обережним і дотримуватися таких засобів безпеки:

         не розміщуйте ці балончики біля джерел вогню;

         не розміщуйте їх на морозі й під дощем;

         категорично забороняється стукати по них чимось;

         не кидайте їх у вогонь, бо балончики можуть при цьому вибухнути й нанести Вам травму.

Піротехніка

Які ще ви знаєте вибухонебезпечні предмети, крім бомб, гранат, патронів, що залишилися після бойових дій?

Сьогодні пильну увагу приділяють піротехнічним засобам: петардам, хлопавкам, бенгальським вогням, ракетницям тощо. Новорічні та Різдвяні свята полюбляють і діти, і дорослі. Існує думка, що справжнє свято не можна влаштувати без звукових та світлових ефектів у вигляді феєрверків, петард, салютів. На жаль, рідко хто замислюється над тим, яку небезпеку приховують піротехнічні вироби побутового призначення.

Чому вони також небезпечні?

Ці предмети здатні розриватися в руках людини, яка не вміє з ними поводитися. Невміле та неграмотне використання піротехнічних виробів іноді призводить до непередбачуваних ситуацій: палаючі ракети залітають на балкони квартир, розбивають шибки вікон у будинках. Унаслідок необережного поводження з петардами трапляються нещасні випадки, під час яких чимало людей, а особливо дітей, отримують травми очей, опіки рук тощо. На жаль, інколи ці міні вибухонебезпечні предмети можна побачити і в дитячих руках. Відомі випадки, коли діти залишалися без верхніх або нижніх кінцівок, без очей тощо.

Що слід робити, щоб уникнути нещасних випадків, користуючись піротехнічними виробами?

Щоб уникнути нещасних випадків, слід знати інструкції щодо використання петард у побуті. Займатися цим повинні дорослі, які добре розуміють наслідки їх неправильного застосування.

Категорично заборонено:

         користуватися саморобними піротехнічними засобами;

         запалювати бенгальські вогні біля ялинки, за великого скупчення людей, біля дітей у маскарадних костюмах;

         підривати петарди в приміщенні, у залишених будівлях, біля житла людей;

         цілитися хлопавкою в обличчя, стріляти в легкозаймисті предмети.

Не можна купувати петарди, які не мають інструкції українською   мовою.

Запитайте у продавця або уважно прочитайте в інструкції, наскільки далеко летить піротехнічний предмет, чи «сипле іскрами». Не запускайте його з балкона. Це може призвести до пожежі. Краще дотримуватися зазначеної відстані до людей і будинків, а також дерев.

Зверніть увагу на термін придатності, він має бути не більше 2 років.

Термін придатності не може бути продовжений, інакше це підробка.

Не купуйте занадто «круті» піротехнічні вироби - за чималу ціну -у них може бути «вкладений» великий заряд.

Правила користування петардами

         Перш, ніж використовувати петарду, уважно прочитайте інструкцію.

         Не можна знаходитись з ракетою «напоготові» у приміщенні.

         Не тримайте петарду близько до обличчя.

         Не стійте з петардою під деревом, біля стіни або в натовпу.

         Не тримайте запалену петарду в руках.

         Не направляйте лінію польоту в бік перехожих, тварин, будівель чи лісу.

         Не нахиляйтесь над петардами.

         Не підходьте до ракети протягом двох хвилин після того, як вона спрацювала (чи не спрацювала

Складімо правила поводження з вибухонебезпечними предметами.

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Важливе правило для дітвори:

Оці предмети до рук не бери!

Правило 1. Не грайся аерозольними балончиками.

Правило 2. Знайшовши підозрілий предмет, заборонено:

         наближатися до нього;

         пересувати його або брати до рук;

         кидати, ударяти по ньому;

         приносити предмет додому, у табір, до школи. Від найменшого дотику до нього може статися вибух величезної сили.

Правило 3. Негайно повідом міліцію або дорослих про знахідку!

ІІІ. Перевірка знань учнів.

Гра «Так чи ні?»

1.  Якщо дорогою до школи ти знайдеш невідомий предмет, то:

а)  заховаєш його, а, повертаючись зі школи, забереш;

б)  повідомиш про це дорослих;

в)  сам намагатимешся з'ясувати, що це таке.

2.  Ацетон, розчинники фарб використовують:

а)  для технічних потреб;

б)  для будівництва;

в)  для забави;

г)  як харчовий продукт.

Запитання

         Чи згодні ви з думкою про те, що аерозольні балончики, якими ми користуємося в побуті (лак для волосся, засоби від тарганів) так само є вибухонебезпечними?

         Коли предмети можуть стати небезпечними?

         Для чого на аерозольних балончиках роблять застережні написи?

         Які існують правила з техніки безпеки  з побутовими ВНП?

         Назвіть правила користування петардами.

         Чому небезпечно торкатися навіть старих ВНП?

ІV. Підсумок бесіди.

 

 

Тема 4.  Вогнепальна зброя не забава. Небезпечність виготовлення та випробування вибухових пакетів, користуватися мисливськими рушницями.

Мета: розповісти  про небезпечність виготовлення та випробування вибухових пакетів, користування мисливськими рушницями; систематизувати та узагальнити знання про вибухонебезпечні предмети та вогнепальну зброю; ознайомити з уривками Закону України «Про зброю»; виховувати любов до життя, піклування про найрідніших людей та оточуючих

Хід бесіди

І. Повідомлення теми і мети бесіди.

ІІ. Основна частина бесіди.

Щоб підкреслити небезпеку, яку несе вогнепальна зброя і застерегти від нещастя, народна мудрість говорить: "Один раз в сто років стріляє навіть кочерга".

Цей висновок зроблено на основі численних нещасних випадків. Сучасна вогнепальна зброя має велику силу пострілу і тому є небезпечною. Здавна існує таке правило: зброя повинна зберігатись незарядженою. Проте в результаті необачності, поспіху та з інших причин трапляється так, що у вогнепальній зброї містяться набої. Тому зброю ні в якому разі не можна наводити на людей, натискати на спусковий крючок. І взагалі вогнепальна зброя — це не іграшка. Вона створена щоб убивати.

Приведемо один із випадків, який став причиною трагічної загибелі людини. Це було у Миколаєві в кінці 80-х років. Людям роздавали земельні ділянки по 0,04 га для дач. Дідусь-пенсіонер одержав землю. Коли будував будинок - жив один, а коли виріс гарний будинок, забрав до себе внука. Нехай, мовляв, дихає свіжим повітрям, набирається здоров'я. Вечорами розповідав внукові казки, серед них були зі щасливим кінцем, а траплялися і страшні. І якось після такої казки внук вирішив налякати діда. Поки той вийшов з будинку, внук зняв зі стіни дробовика і сховався за столом. Коли дід увійшов, внук вискочив і наставив дробовика:

- Руки вгору!

Дробовиком не користувались декілька років і ніхто не заглядав — заряджений він, чи ні. А виявилось, що заряджений.

Не встиг дід і слова промовити, як внук натиснув на спусковий крючок. Увесь набій прийшовся на груди. Дід одразу ж і помер.

Великої шкоди життю і здоров'ю дітей може завдати сучасна вогнепальна зброя (газові пістолети; гвинтівки), яка є у їхніх батьків. Нерідко діти беруть зброю, щоб погратися з друзями, показати товаришам, розіграти їх або полякати когось.

Таке бешкетування нерідко закінчується нещасним випадком, в результаті якого вони стають інвалідами або навіть втрачають найдорожче для людини — життя.

Тому вогнепальну зброю слід зберігати в спеціально призначених для цього місцях, недоступних дітям.

Чи згодні ви з твердженням, що «Вогнепальна зброя — не забава»?

Так, дійсно «Вогнепальна зброя — не забава»! Вона небезпечна для життя людини.

Як називаються предмети або речовини, що здатні вибухати?

Будь-яку речовину або предмет, що здатні вибухати й завдавати чимало біди тим, хто не вміє з ними поводитися, називають вибухонебезпечними.

Вивчаючи правила безпеки, ми ознайомилися з предметами, що можуть нам зашкодити. їх дуже багато. Пригадаймо ці небезпечні предмети!

Які ще небезпечні для життя людини предмети ми можемо побачити вдома?

Удома може бути мисливська рушниця або якась інша зброя.

Чи можна зберігати зброю вдома?

Неповнолітнім та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати заборонено.

Де повинна зберігатися зброя, якщо власник має дозвіл на мисливську рушницю або пістолет?

Якщо вдома є мисливська рушниця або якась інша зброя, її слід зберігати у спеціальному сейфі або дерев'яному ящику, до яких не мають доступ сторонні особи.

Для чого необхідні такі заходи застереження?

Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку.

Чим небезпечні дії дитини, яка користується зброєю?

При неправильному і недозволеному користуванні зброєю дитина може нашкодити як собі, так і оточуючим.

Чи всі можуть придбати зброю?

Ні, лише та особа, яка досягла належного віку та за станом здоров'я може володіти зброєю або засобами самооборони.

У нашій країні діє Закон України «Про зброю». Цей Закон регулює правовідносини, що виникають при обігу в Україні вогнепальної, пневматичної, холодної зброї та бойових припасів, і спрямований на захист життя та здоров'я громадян, власності, охорону громадського порядку і громадської безпеки, природи й природних ресурсів, зміцнення міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю та незаконним поширенням зброї.

Чи може користуватися зброєю особа, яка виготовила зброю власноруч?

Такого робити не можна. Людина несе кримінальну відповідальність за незаконний обіг вогнепальної зброї (ст. 262 КК України).

Предметом злочинного посягання, передбачених статтями 262-264 КК України, є вогнепальна зброя, до якої належать усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, призначені для механічного ураження живої цілі на відстані, а також знищення чи ушкодження навколишнього середовища, для здійснення пострілу з якої використовують силу тиску газів, що утворюється при згорянні вибухової речовини — пороху чи інших спеціальних горючих сумішей. Вона може бути як саморобною («кустарного» виготовлення), так і виготовленою у промисловий спосіб (заводський). Предметом злочину, передбаченого ст. 264 КК України, крім зазначених вище видів вогнепальної зброї, може бути також гладко-ствольна мисливська вогнепальна зброя.

Тому потрібно запам'ятати, що заборонено виготовлювати і випробувати вибухові пакети.

Дуже часто любителі вогненних забав починають новий рік із лікарняного ліжка. Ушкоджені очі, відірвані пальці, важкі опіки...

У багатьох країнах святкові вибухові пакети заборонили використовувати приватним особам. Але у нас це дозволено. За даними МНС, щорічно з травмами та пораненнями від піротехніки до лікарень потрапляють дуже багато людей, і половина з них — за одну лише новорічну ніч. Більшість потерпілих — діти та підлітки до 15 років. Травми такі, що підвестися з ліжка у лікарні мають змогу не всі.

Пам’ятай:

Дітям категорично забороняється брати, виготовляти вогнепальну зброю!

Зберігати зброю необхідно в недоступному для дітей і спеціально обладнаному місці.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

Гра «Життєва ситуація»

Ситуація 1

Один із маленьких піротехніків приготував вибуховий пакет підвищеної потужності, заховав його у дворі. Мама вирішила перед святом улаштувати «банний» день. Зібрала все паперове сміття — і в титан! Разом із пакетом. ...

Що трапилося далі?

Добре, що жінка встигла вийти з прибудови, де була обладнана ванна. Вибух був такої сили, що відійшла стіна будинку. Маленький Кулібін, замість подарунків, отримав від батька таку прочуханку, що до кінця зимових канікул на вулицю не виходив.

Ситуація 2

Купуючи «вибуховий» предмет, хлопець побачив, що термін придатності добіг кінця. Але хлопцеві дуже кортіло купити саме цей предмет. І він купив його...

Чи правильно вчинив хлопець?

Купуючи «вибуховий» виріб, пересвідчитесь, що на упаковці є інструкція з його використання, і зрозумілою мовою. І неодмінно переконайтеся, що не добіг кінця термін його придатності. Навіть хлопавка, яка, на перший погляд, не становить особливої загрози, унаслідок тривалого зберігання може стати смертельно небезпечною.

Піротехніку з будь-якою, хоч найменшою, вадою відкладіть. Якщо корпус виробу пошкоджено, то не торкайтеся його. Якщо на ньому сірий або чорний наліт — теж тримайтесь подалі. У будь-який момент він може вибухнути навіть без вашої участі.

Довжина запального шнуру повинна бути не менше ніж 2 см. Інакше не встигнете відбігти на безпечну відстань.

Чи можна купувати піротехніку у будь-кого?

Не купуйте піротехніку будь-де — тільки в спеціальних магазинах, де вам зможуть пояснити все належним чином. Неліцензійних товарів краще уникати!

Якщо дитині дуже закортіло подивитися, що міститься всередині цього вибухового предмета, то чи можна його розібрати?

У жодному випадку не цікавтеся його вмістом. Унаслідок допитливості можете потрапити на лікарняне ліжко. Не носіть піротехніку в кишенях — їх «поведінку» в такому разі неможливо передбачити.

Не збирайте залишки ракет, вони можуть вибухнути просто у вас в руках. Тримайтеся від усіляких салютів подалі. Салют — річ не лише запальна, але й вогненебезпечна, здатна запалити будь-що. Температура крапель магнієвих з'єднань, що утворюються при горінні, досягає 3000 °С. На одяг потрапить — ось і дірка, а на шкіру — ось і опік!

Гра «Так чи ні?»

         Дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети.

         Необхідно перевіряти їх на міцність.

         Якщо вибуховий предмет вам не потрібен, ви можете його кинути у вогнище.

         Бавитися поблизу вогнепальної зброї сірниками чи запальничками заборонено. Вибухова речовина, що міститься всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди.

         Балони зі стисненим газом при ушкодженні чи перегріванні на сонці також можуть вибухнути.

Запитання.

         Чому вважають, що вогнепальна зброя — не забава?

         Чому вогнепальна зброя може вибухнути?

         Які правила користування мисливською рушницею ви знаєте?

         Якщо ви все-таки вирішили купити піротехнічні засоби, то про що ви повинні пам'ятати, обираючи ці предмети?

         Які існують правила  зберігання вогнепальної зброї ?

         Чому небезпечно торкатися  вогнепальної зброї?

ІV. Підсумок бесіди.

 

 

Тема 5.  Заходи безпеки під час збирання металевого брухту. Правила дій під час виявлення ВНП.

Мета: розповісти учням про вибухонебезпечні предмети й речовини, про їх загрозу життю та здоров'ю; ознайомити учнів із заходами з безпеки під час збирання металевого брухту та правилами поводження під час виявлення ВНП; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей.

Хід бесіди

І. Повідомлення теми і мети бесіди.

ІІ. Основна частина бесіди.

Багато вибухонебезпечних предметів, що застосовували під час війни, не вибухнули, і дотепер зберегли здатність до вибуху. Вони становлять серйозну небезпеку за невмілого і недбалого поводження з ними.

Які вибухонебезпечні предмети ви знаєте? Чому їх так називають?

Вибухонебезпечними предметами в наші дні можна вважати будь-яку речовину або предмет, що здатні вибухати й завдавати чимало біди тим, хто не вміє з ними поводитися.

Минуло вже понад 70 років після завершення війни. Але й досі багатостраждальна українська земля приховує в собі страшні залишки того часу — бомби, снаряди, міни, гранати, патрони. Усе це називають вибухонебезпечними предметами (ВНП). За окремими підрахунками, ще сьогодні на території України є кілька мільйонів одиниць смертоносного вантажу, зокрема близько 100 тисяч авіабомб.

Вибухонебезпечні предмети, що залишилися після війни, можна знайти у водоймах, у лісі, у полі, на городі, у руїнах будівель, під час розкопок. Найчастіше їх знаходять у місцях колишніх бойових дій. Земля приховує багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити й стати їх жертвами, навіть не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що в землі під багаттям, розведеним на лісовій галявині, не приховані снаряди часів війни.

Яку небезпеку вони становлять?

Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. До них належать: артилерійські снаряди, реактивні та інженерні міни, авіабомби, детонатори, ручні гранати, набої різних видів. Усі вони містять вибухові речовини й можуть вибухнути від удару, тертя, струсу або інших механічних дій.

Навіть після тривалого перебування у воді або землі ці речовини не втрачають здатності вибухати, спричиняючи смерть чи каліцтво.

Зовнішній вигляд боєприпасів від тривалого  перебування в ґрунті або у воді значно змінюється: під впливом вологи вони деформуються, іржавіють і від найменшого дотику можуть вибухнути. Ця зброя може розірватися в руці. Відомо чимало випадків, коли хлопці, не підозрюючи про небезпеку, гралися знайденими предметами. 

Гра з вибухонебезпечними предметами загрожує втратою здоров'я не лише тому, хто вирішив погратися, але й товаришеві, який перебуває поруч.

Назвіть правила поводження з вибухонебезпечними предметами (ВНП), невизначеними предметами та речовинами.

         Щоб уникнути нещасних випадків, необхідно запам'ятати, що заборонено торкатися вибухових або невизначених предметів, адже це небезпечно для життя.

         Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, слід добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну мітку.

         Про знайдені вибухонебезпечні предмети потрібно негайно повідомити органи місцевого самоврядування, міліції (102), найближче підприємство, школу або просто дорослих, які перебувають поблизу.

         До  жодних  самостійних  дій вдаватися  не можна! Пам'ятайте, що знешкоджувати вибухонебезпечні предмети мають лише спеціально підготовлені фахівці піротехнічних груп, які пройшли фахову підготовку та мають навички роботи з «відлунням війни».

Чи згодні ви з думкою про те, що вибухонебезпечні предмети — це не лише бомби, снаряди, міни, гранати часів війни?

Сьогодні пильнішу увагу приділяють піротехнічним засобам: петардам, хлопавкам, бенгальським вогням, ракетницям тощо. Новорічні та Різдвяні свята полюбляють і діти, і дорослі. Існує думка, що справжнє свято не може обійтися без звукових та світлових ефектів у вигляді феєрверків, петард, салютів. На жаль, рідко хто замислюється над тим, яку небезпеку приховують у собі піротехнічні вироби побутового призначення. Ці предмети здатні розриватися в руках людини, яка не вміє з ними поводитися. Можливий також інший варіант, коли у такій речі з порушено «технології виготовлення. Така іграшка може призвести до небезпечних і тяжких наслідків. Невміле та неграмотне використання піротехнічних виробів іноді призводить до непередбачуваних ситуацій: ракети залітають на балкони квартир, розбивають шибки вікон у будинках. Унаслідок необережного поводження з петардами трапляються нещасні випадки, під час яких чимало людей, а особливо дітей, отримують травми очей, опіки рук тощо. На жаль, інколи ці вибухонебезпечні предмети можна побачити і в дитячих руках. Відомі випадки, коли діти залишалися без верхніх або нижніх кінцівок, без очей тощо.

Що необхідно знати, щоб запобігти дитячому травматизму від ВНП побутового призначення?

         Заборонено користуватися без нагляду дорослих засобами: хлопавками, петардами, феєрверками.

         Не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів.

         Небезпека посилюється у випадку із саморобними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.

         Існує загроза спричинення пожежі, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів.

Про що потрібно знати лід час збирання металевого брухту?

Особливо уважними необхідно бути, збираючи металевий брухт. Виявивши незнайомі предмети, слід негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети загрожують здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.

Під час збирання металобрухту потрібно виконувати такі заходи з техніки безпеки.

Під час збирання металобрухту:

         не беріть у руки сторонні незнайомі речі, особливо ті, що схожі на вибухові пристрої;

         не піднімайте занадто важкі предмети;

         не беріть предмети з чужих ділянок без дозволу їх господарів;

         у разі поранень треба негайно звернутися до лікарні або до дорослих, щоб уникнути зараження інфекцією.

Пам'ятайте!

Увага, акуратність, обачність - ваші перші друзі і помічники в збереженні здоров'я.

Що треба робити при виявленні вибухонебезпечних предметів.

Необхідно постійно пам'ятати про можливі вибухонебезпечні матеріали, з якими можна здибатися будь-де.

Міни, снаряди, бомби, гранати, стрілецьку зброю минулої війни можна випадково знайти під час мандрів, відпочинку у лісі чи в полі, ігор на старих дворищах зруйнованих і незаселених будинків, у давніх окопах, на місцях зсувів ґрунтів і пагорбів, біля водойм, річок та озер.

Необхідно усвідомити, що будь-який предмет, схожий на гранату, снаряд, міну або бомбу, на заіржавілий пістолет або гвинтівку, чіпати не треба, а слід негайно, обгородити це місце або залишити одного з старших учнів охороняти знайдену річ, повідомити про знахідку у міліцію, військкомат чи сільську Раду.

У такому разі трагедії не станеться. Ніхто не буде скалічений чи навіть убитий. Бо не для того життя дано дитині батьками й Богом, щоб загубити його від простого незнання простих речей чи від надмірної необережності

ІІІ. Перевірка знань учнів.

Тест «Так чи ні?»

1.  Якщо дорогою до школи ти знайдеш невідомий предмет, то:

а)  заховаєш його, а повертаючись зі школи, забереш;

б)  повідомиш про це дорослих;

в)  спробуєш сам з'ясувати, що це таке.

2.  Ацетон, розчинники фарб використовують:

а)  для технічних потреб;

б)  для будівництва;

в)  для забави;

г)  як харчовий продукт.

Запитання

         Які ви знаєте вибухонебезпечні предмети?

         Чому вони так називаються?

         Чому вони залишилися в землі після Великої Вітчизняної війни?

         Чому інколи складно розпізнати бомби, грана¬ти, міни,патрони,снаряди?

         Де на них можна натрапити?

         Ваші дії, якщо побачили такий предмет.

         Чому до нього не можна наближатися, брати до рук?

         Чому від найменшого дотику до такого пред¬мета може статися вибух величезної сили?

         Коли предмети можуть стати небезпечними?

         Для чого на аерозольних балончиках роблять застережні написи?

         Які існують правила з техніки безпеки під час збирання металобрухту?

         Які існують правила поведінки при виявленні ВНП?

         Чому небезпечно торкатися навіть старих ВНП?

ІV. Підсумок бесіди.

 

 

Тема 6.  Підсумкова бесіда. Обережність дітей під час літніх канікул – запорука життя та здоров’я.

Мета: обговорити з учнями небезпеки, що можуть трапитися під час літніх розваг; ознайомити учнів, які виходять на літні канікули, з пам'яткою «Безпечна поведінка під час літніх канікул»; виховувати бережливе ставлення до свого життя і здоров'я під час літнього відпочинку.

Хід бесіди

І. Повідомлення теми і мети бесіди.

ІІ. Основна частина бесіди.

Канікули, канікули!

Радіє дітвора.

До нас ідуть канікули,

До нас ідуть канікули,

До нас ідуть канікули!

Канікули, ура!

Канікули, ура!

Щоб літні канікули стали дійсно відпочинком, необхідно суворо дотримувати правил безпеки під час відпочинку.

Що може бути небезпечним для учнів під час літніх канікул?

         Транспортні засоби, що пересуваються;

         фізичні перевантаження статичної та динамічної дії;

         гострі, ріжучі предмети;

         вибухонебезпечні предмети;

         сірники;

         скло;

         незнайомці;

         здичавілі собаки, кішки;

         водоймища;

         побутовий газ;

         побутові прилади;

         електричний струм;

         нервово-психічні перевантаження;

         отруйні гриби та ягоди;

         пожежа;

         вживання самостійно будь-яких лікарських засобів;

         стихійні лиха;

         терористичні дії;

         феєрверки та петарди;

         лазіння по деревах.

Пам'ятка «Безпечна поведінка під час літніх канікул»

1.                Гуляти й гратися можна в місцях, що призначені для цього.

2.                Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.

3.                Під час ігор у небезпечних місцях можна травмуватися.

4.                Під  час   ігор  не  варто демонструвати  свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.

5.                Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати зауважень дорослих.

6.                Під час канікул слід, як і раніше, дотримувати правила техніки пожежної безпеки.

7.                Заборонено брати до рук незнайомі предмети, кидати їх у вогонь,  гратися ними. Слід негайно повідомити про місце їх знаходження дорослим.

8.                Одяг то взуття для відпочинку слід обирати згідно із сезоном.

9.                Після контакту зі свійськими тваринами слід ретельно вимити руки з милом.

10.           Не наближатися до обірваних проводів, негайно повідомити про їх обрив дорослих.

11.           Бути особливо обережними з гострими ти ріжучи ми предметами.

12.           Суворо заборонено займатися риболовлею, купатися, плавати на човнах без нагляду дорослих.

13.           Не можна розпалювати багаття в лісах або в місцях, де є суха трава. Заборонено збирати невідомі вам ягоди, гриби, рослини. Будьте обережними в лісі!

14.           Дотримувати правила обережного поводження з електро- і газовими приладами.

15.           Не контактувати з незнайомцями.

Послухайте уривок казки. Що спричинило пожежу у лісі?

СІРНИЧОК

Чудово улітку побути біли річки!

Ведмідь із сім'єю прийшов до родички.

Гоптайло й синки наживили вудки:

Ловіться, маленькі й великі линки!

Вже риби спіймали рибалки чимало.

Стара ведмедиця багаття розклала.

І дума про себе: «Скоріше піду

І хмизу сухого у лісі знайду...»

Та доки до лісу дійшла ведмедиця,

Вогонь розгорівся, побіг по травиці.

Йому на путі вітерець повіва:

Горить на узліссі присохла трава.

Уже поблизу і кущі загорілись...

Рибалки-ведмеді в тривозі схопились,

Вогонь погасили водою, піском

Усі натомились і сіли рядком.

                             Г. Бойко

 Яких помилок припустилася стара ведмедиця, розпаливши багаття? (Не розчистила місце для вогнища, не обкопала його, залишила вогонь без нагляду.) Ви ж, знаючи правила пожежної безпеки, не поводьтеся так, як героїня цієї казки. Будьте обачними, бережіть своє здоров'я, охороняйте ліс від знищення, адже здавна у народі ка¬жуть: «Ліс — наше багатство».

Зняти повинен учені, кожен:

Щоб похід був до ладу.

Жартувать з вогнем не можна;

Ліс потрапить у біду.

Прослухайте вірш. Які правила шепотіли хвилі хлопчикові? Від чого вони застерігали?

НА ПЛЯЖІ

Хлопчикові хвилі говорили:

«По світу довго ми ходили

І добре знаємо, що всюди

На пляжі люблять бути люди.

Та хоч яка б там спека.

Виконуй правила безпеки:

Один купатись не ходи.

Бо так недовго й до біди.

І плавай (тільки не до втоми)

Лише в місцях, тобі відомих.

Не випливай і на фарватер,

Щоб не потрапити під катер,

На сонці довго не сиди.

Не пий холодної води.

І за буйки не запливай.

Ніколи човен не гойдай

І не пірнай вниз головою:

Буває камінь під водою.

З товаришами чемно грай —

їх не топи і не штовхай!

Про надувний матрац забудь!

Скрізь завжди обережним будь!

І стане радісним тобі

Твій відпочинок на воді».

Вивчіть напам'ять лічилку про правила безпечної поведінки вдома на канікулах.

Не вмикай на кухні газ — раз,

Не клади за піч дрова — два.

Завжди кран з водою закрути — три,

Не лишай вогонь в квартирі — чотири,

Не лягай при свічці спать — п'ять.

 Іскра впала на підлогу — погасіть — шість,

Зачиніть вікно, коли в небі грім — сім.

Інструменти всі тримати на місці — вісім,

Сірником не бавитись знічев'я — дев'ять,

Пам'ятайте всі, про що в лічилці йдеться — десять.

                                                    В. Гринько

Хай щасливими і веселими будуть для вас канікули! Будьте всі здоровими, цікаво і змістовно відпочивайте, бігайте, займайтеся спортом, розвивайте силу і спритність, загартовуйтеся, розважайтеся, адже настає чудова пора — літні канікули.

 

Обережна поведінка дітей під час літніх канікул - запорука життя і здоров'я

З настанням літніх канікул у дітей з'являється багато вільного часу.

Багато хлопчиків і дівчаток люблять дивитися телевізор, читати, малювати, вишивати, гуляти на свіжому повітрі. Проте цим надмірно захоплюватися не варто, бо можна зашкодити своєму здоров'ю.

Щоб під час відпочинку не сталося нещасного випадку, треба пам'ятати досить прості й очевидні правила:

1.     Гуляти можна лише у призначених для цього місцях. У містах – на ігрових майданчиках біля будинків, у скверах чи парках, у селах – на подвір'ї, на майданчиках біля шкіл, дитячих садків, у лісі, на луках тощо.

2.     Небезпечними   для   розваг   можуть   бути:   східці,   підвали,   горища, будівельні   майданчики,  новобудови  та  покинуті   будівлі   або  ті,   що ремонтуються,    ліфти,    дерева,   трансформаторні    та   газорозподільні підстанції, промислові об'єкти, скирти, склади грубих кормів.

3.     Під час розваг в небезпечних місцях можуть мати місце травмування, ураження електричним струмом, падіння з висоти, засипання матеріалами тощо.

4.     Щоб уникнути нещасних випадків, необхідно не гратися в небезпечних місцях самому і застерігати від цього  інших, не виявляти (особливо хлопчикам)  так звану  "сміливість",  коли  вони  один  поперед  одного намагаються показати свою першість: високо залізти, стрибнути з більшої висоти тощо.

5.     Не бешкетувати, надавати допомогу товаришеві, який потрапив у скрутну ситуацію.

6.     Суворо дотримуватись правил пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

7.     Не чіпати незнайомі предмети, не брати їх у руки, не кидати у вогонь. А при їх виявленні негайно повідомити дорослих.

8.     Під час відпочинку біля води виконувати відповідні правила.

9.     Вибирати одяг для відпочинку відповідно до сезону: одяг і взуття повинні бути зручними і відповідати погоді.

10.                       Після контакту зі свійськими тваринами потрібно вимити руки теплою водою з милом.

Пам'ятайте! Від того, як ви відпочиваєте, залежить ваше здоров'я і життя.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

Завдання на канікули

Пам'ятка для учнів по застереженню дитячого травматизму

         Пам'ятайте і виконуйте правила переходу вулиць і доріг.

         Не грайтеся на тротуарі, біля доріг.

         Дотримуйтесь правил посадки у трамвай, тролейбус, автобус.

         На зупинці не стійте близько біля проїжджої частини дороги.

         Будьте обережні поблизу водоймищ.

         Не беріть у руки вибухонебезпечні предмети, а у випадку їх виявлення попередьте дорослих.

         Не розпалюйте вогнища і не кидайте у вогонь карбід, солярку, бензин, аерозольні балончики та інші вибухонебезпечні речовини та предмети.

         Пам'ятайте: сірники - не іграшка для дітей.

         Не   підходьте   до   ліній   електромереж.   Якщо   побачили   обірваний електропровід, повідомте дорослих.

         Не грайтеся біля залізничного полотна, не кладіть на рейки предмети, не кидайте нічого у вікна потягів.

         Не грайтеся в ярках і на будівельних майданчиках.

         Обережно   користуйтеся   побутовими   електроприладами:   телевізором, праскою, холодильником.

         Не  відходьте далеко  від будинку,  в  період відсутності дорослих  не впускайте у квартиру незнайомих людей.

         Не грайтеся з бродячими собаками і кішками.

         Мийте руки перед вживанням їжі, після ігор, фізичної праці, відвідування туалету.

         Будьте обережні в лісі при збиранні грибів, ягід, трав тощо.

         Дотримуйтесь правил поведінки в громадських місцях.

         Пам'ятайте: тонкий лід - небезпечний лід

ІV. Підсумок бесіди.