Сайт вчителя математики Ткачук Інни Володимирівни
 
Якщо вас турбують педагогічні проблеми, цікавлять нові методичні прийоми, приваблює розмаїття шкільного життя або ви бажаєте знайти щось корисне, то я рада вітати кожного на сторінках мого сайту.
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Besucherzahler
счетчик посещений

Правила протипожежної безпеки (1 - 5)

ТЕМА 1. ВОГОНЬ — ДРУГ, ВОГОНЬ — ВОРОГ. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ, ЇХ НАСЛІДКИ

Мета: Ознайомити учнів з причинами виникнення пожеж та наслідками недотримання правил протипожежної безпеки; учити розумно виходити з несприятливих ситуацій і пояснити можливі способи їх уникнення; виховувати бережливе ставлення до свого життя і здоров'я.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Вогонь — друг, вогонь — ворог

Пожежа — стародавнє слово, від якого палахкотить вогнем і пахне гірким димом. У житті людини вогонь відіграє винятково важливу роль. Зігрівання наших житла, приготування їжі, розвиток науки й техніки пов’язані з вогнем. Але були часи, коли люди не знали вогню. Вони вживали сиру їжу, у зимову холоднечу мерзли від холоду, великі хижі звірі нападали на людину. Тисячоліття знадобилися людині для того, щоб навчитися добувати вогонь і користуватися ним. Прадавні люди вклонялися вогню як незрозумілому і грізному божеству, загадковому брату сонця. Це знайшло відбиття в численних легендах, сказаннях і казках минувшини.

За відомою легендою, вогонь людям подарував Прометей, викравши його з Олімпу. На кару Зевс велів прикувати зухвальця до Кавказьких гір. Щодня прилітав до Прометея великий орел і клював йому печінку. Так тривало тисячоліття. Настільки дорога плата вимагає уважного і дбайливого ставлення до вогню. У прадавні часи запалити вогонь було складно, і люди постійно підтримували його в багатті або вогнищі. Наразі, щоб запалити вогонь, достатньо чиркнути сірником. А от щоб загасити палахкотливу пожежу, потрібні нелюдські зусилля, багато техніки й новітні засоби.

У давню історичну епоху люди підкорили вогонь, опанували способи керування ним.

Насамперед наші далекі предки навчилися добувати вогонь. Спочатку це був важкий спосіб, що вимагав значних зусиль і вправності, адже потрібно було терти один сухий шматок дерева об інший або висікати іскри ударом каменя об камінь. От чому в ті далекі часи вогонь оберігали у вигляді багаття як божество. Заборонялося кидати в багаття відходи, тому що це могло «образити» вогонь. Багаття не можна було ворушити гострим предметом, щоб не поранити духа вогню.

Вогонь — друг

Оволодіння цією найбільшою стихійною силою природи дало людині можливість забезпечити себе світлом і теплом. Вогонь допоміг їй розселитися по Землі, навіть у неможливих для життя людини кліматичних умовах. Завдяки вогню залежність людини від природи почала стрімко зменшуватися.

Без вогню неможливе життя на Землі. Він потрібен усюди: у будинках і школах, на заводах і фабриках. Щоб виготовити ніж, трактор, автомашину, тепловоз, потрібен метал — чавун, залізо, сталь. Вогонь плавить руду, допомагаючи людині одержати метал. Вогонь надає руху пароплавам, автомашинам, самоскидам, ракетам. Пара, одержана за допомогою вогню, електрика, що дає тепло, енергію, світло, полегшують життя людини.

Вогонь — символ

Зі схиленими головами люди дивляться на вічний вогонь біля пам’ятникам героям, які беззавітно боролися за Батьківщину. Вогонь, запалений від сонячного проміння в далекій Олімпії, несуть у смолоскиповій естафеті бігуни, велосипедисти, веслярі, яхтсмени, гімнасти, віддаючи данину благородним традиціям античного світу.

Вогонь — ворог

Вогонь залишив свої сліди в історії всіх епох і народів. Тисячі міст і сіл зникли з лиця Землі в гігантських язиках полум’я. Безцінні витвори розуму і талановитих рук попередніх поколінь перетворилися на порох. Вогонь знищив мільйони людських життів. За своїми трагічними наслідками пожежі не поступалися епідеміям, посухам та іншим лихам.

З давніх-давен вогонь був супутником великих і малих воєн. Його використовували тирани для досягнення своїх честолюбних цілей, інквізитори, що відправляли на вогнища єретиків, хрестоносці, які поневолювали народи.

По кілька разів вигорали дощенту численні міста і села. На голому місці, без даху і скарбу залишалися вцілілі жителі. Захоплюючи величезні площі, пожежі знищували ліси й посіви, уселяючи в людей жах, змушуючи їх залишати рідні місця. Відбувалося це тому, що люди, навчившись добувати вогонь, не навчилися боротися з ним. Вогонь не лише став другом, але й перетворився на недруга — пожежу, що знищує матеріальні цінності, у вогні якої гинуть люди, тварини.

Пожежа

Чим же вона є сьогодні? Може, це лише колись вогонь був страшний людям? Може, сучасна людина, озброєна знаннями й найпотужнішою технікою, уже впоралася з цим лихом? Адже, дійсно, багато хто з людей за все своє життя жодного разу навіть не бачать реальної пожежі й, побачивши на міській вулиці пожежну машину, лише здивовано дивляться їй услід.

Звичайно, на екранах телевізорів досить часто бушують справжні або імітовані пожежі, але ж це там, на екрані, і хоча часом видовище дуже вражаюче, але зовсім не страшне. Тому, дізнавшись із газет про той чи інший випадок пожежі, частіше згадують саме ту, кінематографічну, гарну й нестрашну пожежу. Звідси й виникає уява про суть проблеми пожеж, дуже далеку від реального стану речей.

Згідно із соціологічними дослідженнями й опитуваннями, понад 70 % людей зараховують пожежі до категорії стихійного лиха. Близько 80 % уважають, що пожеж сьогодні набагато менше, ніж раніше. Груба помилка! Насправді вогняна проблема була, є та існуватиме в майбутньому. Наразі ця проблема, безумовно, набула особливої гостроти.

Загальна кількість пожеж на нашій планеті досягла 5,5 млн. на рік — кожні 5 секунд десь спалахує пожежа. Тому не дивно, що сьогодні пожежі дійсно все частіше стають проблемою номер один.

Вогонь забирає десятки тисяч людських життів, калічить здоров’я й долі мільйонів людей, знищує часом безцінні реліквії людського життя та історії. Говорячи про небезпеку пожеж для людини, згадаймо слова В. Травінського: «Цілком зрозуміло: якщо жертви обчислюються десятками тисяч, а збитки — мільярдами, то виходить, що пожежі цілком можна порівняти з „малими війнами” ХХ сторіччя. Але малі війни починаються й закінчуються, а пожежні втрати є щорічними — точиться така собі безперервна „мала війна з вогнем”».

Упродовж години, поки відбувається бесіда, пожежники більш ніж сто разів виїдуть за сигналом тривоги, будуть знищені вогнем матеріальні цінності на мільйони гривень, загине, щонайменше, одна людина, близько десяти отримають травми й опіки, багато хто з них залишиться калікою або буде спотворений на все життя.

Вогонь — друг, вогонь — ворог. Якою гранню він обернеться, залежить від людини. Коли свого часу до великого Ейнштейна звернулися із запитанням, чи становить небезпеку для людства атомна енергія, той відповів: «Не більш ніж коробка сірників. Справа лише в тому, у чиїх руках вона перебуватиме».

Причини виникнення пожеж

Пожежі завдають чималих матеріальних збитків державі та громадянам, а також створюють загрозу життю людей.

Щоб успішно запобігати пожежам, необхідно знати причини їх виникнення. Найбільше пожеж відбувається через недбалість, неправильне поводження з вогненебезпечними речовинами.

Головними причинами виникнення пожеж найчастіше є такі:

        необережне поводження з вогнем;

        необережність під час паління (у ліжку або інших місцях);

        дитячі забавки з вогнем;

        порушення правил пожежної безпеки під час обладнання та експлуатації електроустаткування й побутових електроприладів;

        порушення правил обладнання та експлуатації грубного опалення;

        порушення правил експлуатації газових приладів;

        розпалювання багать і спалювання сміття поблизу будівель;

        застосування для розпалення багаття легкозаймистих рідин (бензину, гасу, ацетону та ін.).

Необережне поводження з вогнем є найпоширенішою причиною виникнення пожеж. Нерідко необережність переходить у недбалість. Недбало кинутий сірник, чи то вдома, чи то в сараї, на лоджії або балконі, на горищі чи в коморі, у лісі або на торфовищі — усе це може обернутися великим лихом. Недарма кажуть, що з одного дерева можна зробити мільйон сірників, а одним сірником можна знищити мільйон дерев.

Необережне поводження дітей з вогнем не лише призводить до пожеж, але й нерідко має трагічні наслідки. Статистика свідчить про те, що зазвичай від 10 до 15 % від загальної кількості пожеж відбувається в нашій країні саме з цієї причини.

Найпоширеніші в школярів ігри пов’язані з розпалюванням багать. Їх небезпека полягає в тому, що діти часто самовільно розпалюють багаття поблизу будинків, хлібних масивів і в лісі. Захопившись грою, вони забувають загасити багаття, а іскри, роздмухувані вітром, можуть розлетітися на велику відстань.

Хоча про це багато говорять і пишуть, усе-таки щороку відбуваються трагедії, коли діти знаходять і кидають у багаття порох, патрони піротехнічних виробів, аерозольні балончики, бляшанки з-під фарби та інші, не відомі, предмети й залишаються інвалідами в результаті спалаху або вибуху.

Часто, наслідуючи дорослих, діти починають нишком палити, вибираючи для цього такі місця, де можна надійно сховатися від дорослих. З появою батьків або педагогів вони, прагнучи приховати свою провину, кидають непогашену цигарку абикуди, не думаючи, що через це може початися пожежа.

Нерідко пожежі виникають від невмілого поводження школярів з побутовими приладами. У жодному разі дітям молодшого шкільного віку не можна самостійно розтоплювати печі, включати газові плити, користуватися електроприладами. Старші діти повинні вивчити правила користування електроприладами та правила пожежної безпеки.

Ідучи з дому, необхідно вимкнути з розетки всі електричні прилади або дочекатися, коли прогорить опалювальна піч. Зачинити всі кватирки, балконні двері (особливо влітку) і двері в кімнатах, коридорі й на кухні. Якщо в будинку станеться пожежа, то завдяки відсутності доступу свіжого повітря (протягу) пожежа не набуде значного поширення.

Аналіз пожеж, що сталися через порушення правил користування електроприладами, показує, що вони відбуваються переважно з двох причин: через порушення правил користування електроприладами та приховану несправність цих приладів або електричних мереж.

Нерідко буває і так. Господарка квапиться зварити обід. Вона включила електроплитку. Спіраль при цьому нагрівається до температури 600–700 °С, а підставка плитки — до 250–300 °С. Унаслідок дії такої температури стіл, стілець або підлога можуть загорітися.

Здавалося б, такий прилад, як електричний чайник, не становить пожежної небезпеки, оскільки в ньому міститься вода. Але трапляються випадки, коли й він стає причиною пожежі. Якщо поставити включений електрочайник на стіл і залишити на тривалий час без спостереження, то вода википить, дно чайника розігріється до температури 300–500 °С, а цього достатньо, щоб почалася пожежа.

Водонагрівальні прилади вже через 15–20 хвилин після википання води спричиняють загоряння майже будь-якої опорної поверхні, що горить, а випробування електричних чайників з нагрівальними елементами потужністю 600 Вт показали, що загоряння підставки відбувається через 3 хвилини після википання води.

Несправність електропроводки або неправильна експлуатація електромережі нерідко призводять до пожеж. Це пояснюється тим, що під час проходження струму провідником завжди виділяється тепло. Але за звичайних умов воно розсіюється в навколишнє середовище швидше, ніж устигає нагрітися провідник. Для кожного електричного навантаження відповідно добирається провідник певного перерізу. Якщо переріз провідника менший за потрібне за розрахунками, то виділятиметься настільки багато тепла, що воно не встигатиме розсіюватися, і провідник нагріватиметься. Це може статися, якщо, наприклад, в одну розетку включити кілька побутових приладів одночасно. Виникає перевантаження, дроти можуть нагрітися, а ізоляція — загорітися.

Однією з причин пожеж, що виникають від електромереж, є короткі замикання. Вони трапляються тоді, коли два провідники без ізоляції з’єднуються між собою. Дроти миттєво нагріваються до такої температури, що металеві жили плавляться, спостерігається інтенсивне виділення іскор і великої кількості тепла. Якщо в місці короткого замикання виявляються горючі матеріали й конструкції, вони моментально загоряються.

Сильне нагрівання дротів відбувається також у місцях ослаблення контактів з’єднання дротів між собою. Нещільний контакт може також спричинити іскріння. У таких випадках зазвичай утворюються електричні дуги, що призводить до сильного розігріву контактних поверхонь і загоряння ізоляції дротів і кабелів. Через нещільний контакт вилок у гніздах штепсельної розетки відбувається сильний розігрів розетки, а це може спричинити самозапалювання дерев’яних підрозетників, легкозаймистих перегородок і стін, на яких змонтовано штепсельну розетку.

Пожежну небезпеку становлять також освітлювальні лампи розжарювання, оскільки відбувається сильне нагрівання поверхні скляної колби, температура якої може досягати 550 °С. Якщо електричний світильник обернути бавовняною тканиною й увімкнути в мережу напругою 220 В, то через 10 хв. на поверхні лампи потужністю 75 Вт температура піднімається до 250 °С, а через 15 хв. вона досягне 400 °С і бавовняна тканина загориться. Тому обгортання електричних ламп папером чи тканиною або виготовлення з них саморобних абажурів, що сполучаються з колбою лампи, може призвести до самозапалювання.

Небезпечні наслідки можуть настати від поганого контакту цоколя лампи з пружиною патрона. Руйнування колби лампи внаслідок механічних впливів також призводить до пожеж.

Інша причина пожеж, що виникають від електромереж, — перевантаження електропроводки. У побутових умовах воно відбувається за одночасного вмикання в електромережу кількох споживачів струму (ламп, плиток, прасок, радіоприймачів тощо). При цьому дроти через проходження по них струму величиною, яка перевищує припустиме для перерізу цих дротів навантаження, швидше нагріваються до високої температури, що створює небезпеку виникнення пожежі.

Часто люди забувають про ввімкнені в електромережу прилади й залишають їх без нагляду, що спричиняє сильне нагрівання приладу, а отже, пожежу.

Для запобігання перевантаженню електромережі й короткого замикання використовуються плавкі запобіжники (пробки), що спрацьовують у разі підвищення напруги струму вище від припустимого.

Пожежі від побутових газових приладів відбуваються нерідко через порушення правил пожежної безпеки. Головна причина цих пожеж — витік газу внаслідок порушення герметичності трубопроводів, сполучних вузлів або через пальники газових плит.

Хто винуватий?

Найчастіше в пожежі винуваті самі потерпілі, адже для виникнення пожежі необхідні лише дві головні умови — джерело й паливо, плюс щось третє, що належить до категорії «не судилося». Джерелом вогню у квартирі може бути іскра, сірник, що перегорів унаслідок електричного, хімічного або іншого нагрівання, і навіть розряд атмосферної електрики. З паливом у квартирі теж проблем немає. Газ, пил, захаращені комори й антресоль, горюча побутова хімія і предмети інтер’єру, включаючи побутову техніку.

Чого не можна робити в разі пожежі?

        Відчиняти вікна і двері в палаючому приміщенні: кисень сприяє горінню, а дим зменшує його;

        Підходити близько до вогню через небезпеку вибухів, обвалення конструкцій будинків. Під час великих пожеж утворюються повітряні потоки, що можуть затягти людину у вогонь;

        Піддаватися паніці й заважати тим, хто гасить пожежу, рятує майно;

        Гасити водою ввімкнені в мережу електропобутові прилади, електрощити та дроти.

Утім, найкраще — не доводити справу до пожежі. Для цього потрібно не так уже й багато — ретельно дотримуватись інструкцій і правил безпеки, що додаються до будь-якого електроприладу. І не забувайте про ознаки можливого загоряння електроприладів:

        Поява диму або запаху горілої гуми (пластику, дерева);

        Сильне нагрівання окремих частин або приладу загалом;

        Іскріння, спалахи світла, тріск у приладі або дроті.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

Контрольні запитання й завдання

        Назвіть головні фактори, що вражають людей під час пожежі?

        Вогонь друг чи ворог?. Обґрунтуйте свою думку.

        Перелічіть причини пожеж у житлових і громадських будинках?

        Яких правил пожежної безпеки необхідно дотримуватися вдома?

ІV. Підсумок бесіди.

 


 

ТЕМА 2. ДІЇ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ У БАГАТОПОВЕРХОВОМУ БУДИНКУ, ПРИВАТНОМУ БУДИНКУ. СПОСОБИ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ВІД ЧАДНОГО ГАЗУ

Мета: ознайомити учнів з рекомендаціями щодо дій людини в умовах пожежі та способами захисту органів дихання від чадного диму; узагальнити знання про причини виникнення пожеж; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Чим небезпечна пожежа. Довідка рятувальників.

Пожежа супроводжується низкою характерних явищ (факторів), які створюють реальну небезпеку для життя і здоров'я людей.

Внаслідок впливу підвищеної температури люди можуть одержати опіки поверхні тіла, органів дихання і зору. Будівельні конструкції можуть втратити: свою несучу здатність, ворушитися і, таким чином,, травмувати людей чи привести до летального результату.

Дим, будучи суспензією дрібних часток незгорілих твердих матеріалів і крапель рідин у газових, потоках продуктів горіння, викликає інтенсивне роздратування слизових оболонок органів дихання і зору. Крім того, оптична щільність диму така, що буквально через кілька хвилин після початку пожежі усередині будинку або приміщення, для людей,, які там знаходяться, втрачається візуальний контакт із навколишнім простором., що значно ускладнює їхню безпечну евакуацію.

З огляду на особисту участь у процесі горіння кисню, на пожежах, особливо усередині будинків і приміщень, спостерігається його знижена концентрація, що призводить, до кисневого голодування, гіпоксії, порушенню координації рухів.

Найнебезпечнішим фактором пожежі, виходячи за масштабності його впливу (із нашими і закордонними оцінками вія призводить до загибелі 50—.80% від загальної кількості жертв пожеж) є отруєння токсичними продуктами горіння. До так званих класичних продуктів горіння, що при-сутні практично на будь-якій, пожежі, відносяться оксиди вуглецю (вугле-кислий і чадний гази). Небезпека останнього полягає в, тім, що він. взаємодіє з гемоглобіном крові в 200—300 разів інтенсивніше, ніж, кисень, практично відтинаючи його надходження в організм.. На жаль, у зв'язку із широким використанням, полімерних синтетичних матеріалів, на сучасних пожежах можуть бути присутні і значно більш небезпечні продукти горіння. Наприклад, продуктом, термічного розкладання поролону є ціанід водню, чи як його ще називають -  «синильна, кислота», смертельно небезпечна концентрація якої для, людини складає усього 0,2 г/м3.

У разі пожежі обов'язково необхідно враховувати ці небезпечні фактори та механізм, їхнього впливу на, людину.

Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому будинку, приватному будинку

Якщо виникла пожежа, то після виклику пожежної охорони, необхідно попередити про це усіх, хто знаходиться, поряд, після: чого евакуйовуватися самому та за можливості допомогти в евакуації іншим:, особливо особам похилого віку та дітям, запобігаючи при цьому виникненню паніки.

З метою обмеження циркуляції повітря, яка здатна збільшити швидкість горіння, перед тим як вийти, зачиніть за собою всі двері, Якщо дозволяє час, перекрийте газ та відключіть електрику, але пам'ятайте, що в першу чергу завжди необхідно терміново залишати активну зону горіння, тобто місця в районі пожежі,, де є задимлення та, підвищена температура.

Якщо пожежа, виникла в приміщеннях над вашим, і безпосередньої загрози для вас не спостерігається, то бажано здійснити запобіжні заходи щодо зниження можливих втрат від води, яку проливають в процесі гасіння пожежі. Для цього необхідно відключити усі електроприлади, а краще повністю знеструмити приміщення,, відсунути: від стін меблі, прикрити великогабаритні предмети,, обладнання, речі поліетиленовою плівкою, ковдрами тощо.

Значно   гірше,   якщо   пожежа   виникла   в приміщеннях або поверхах під вашим. Тоді, зона задимлення може бути великою. Від вас потрібна буде витримка і розважливість. Перед тим як виходити через двері, їх треба, трохи при відчинити (ні в якому разі не можна, різко відкривати, або вибивати двері, бо миттєвий доступ: кисню може викликати викид полум'я). Тому під час пожежі двері треба відчиняти з особливою ретельністю: стати на коліно обличчям до дверей і виставити одну ногу вперед на відстань 50 мм від дверей, трохи при відчинити двері, прикриваючи корпус тіла дверним полотном, що забезпечить ваш захист від перепаду температури і впливу полум'я. Після того, як ви відчинили двері, необхідно витримати декілька секунд й оцінити обстановку. Якщо Ви впевнилися, що на шляху виходу з будівлі ще немає сильного задимлення та високої температури, необхідно не втрачаючи жодної секунди,, негайно залишити: будинок, рухаючись по коридорах та сходових, клітинах.,

Користуватися ліфтом, у разі пожежі категорично заборонено!

За винятком ліфтів, які спеціально призначені для транспортування підрозділів пожежної охорони, ліфтова шахта є шляхом для розповсюдження диму та отруйних продуктів горіння. До того ж, при пожежі ліфт часто відключають і. можна опинитися в пастці між поверхами.

Якщо ви опинились у приміщенні відрізаними вогнем, димом, високою температурою від основних, шляхів евакуації,, то насамперед необхідно перешкодити доступу диму і, продуктів горіння у Ваше приміщення, для чого негайно закрити усі щілини у дверях та під ними ганчірками,, рушниками, шторами тощо

Без крайньої необхідності, не рекомендується використовувати синтетичні тканини, бо їхнє горіння (термічний розклад) супроводжуються утворенням високотоксичних речовин: та їдкого диму. Якщо у приміщенні є вода, то усі ганчірки для захисту дверей: необхідно змочити..

У приміщенні, яке заповнене димом, необхідно обережно підповзати до вікна, закривши при цьому ліс та рот зволоженою тканиною (ганчіркою), яка відіграє роль фільтру від впливу небезпечних продуктів горіння.. Рухатись у задимленій зоні повзком  необхідно тому, що більшість нагрітих   газоподібних   отруйних   речовин   та дим скупчуються у верхній частині приміщення, крім того у приміщенні, де відбувається горіння температура на рівні очей у 6 разів вища, ніж температура на рівні підлоги.

До того ж, унизу буде більш висока концентрація кисню, необхідного для дихання.

Коли Ви опинились біля вікна, трохи привідчиніть його та дихайте через щілину. Чекайте на допомогу. Коли допомога (пожежні підрозділи) прибула, зверніть на себе увагу. .

Ніколи, не стрибайте з вікна без явної на це необхідності (кожен другий стрибок з четвертого поверху при пожежі є смертельним). Якщо стрибати все ж таки доведеться, спочатку викиньте по можливості через вікно м'які речі: матрац, подушки тощо, спробуйте залізти на підвіконня, повиснути на ньому на руках, щоб зменшити висоту падіння, і відштовхнувшись, стрибайте, спрямовуючи Ваше падіння на м'які предмети, які, ви скинули.

Після, того, як ви залишили будинок, де відбувається пожежа, не повертайтесь, навіть якщо це здається безпечним! Дим, продукти горіння, раптовий «ривок» полум'я можуть спіймати вас у пастку. Прибуття пожежної охорони необхідно чекати на безпечній відстані.

З метою запобігання швидкому розповсюдженню пожежі до прибуття пожежної охорони не рекомендується відчиняти вікна.

Необхідно пам'ятати, що малі діти у разі пожежі від страху часто ховаються під ліжка, в шафах, забиваються в куток.

При рятуванні потерпілих з будівель, що горять, та при гасінні пожежі треба виконувати такі правила:

• перед тим:, як увійти в палаюче приміщення, накритися з головою мокрим покривалом,, пальтом, плащем, цупкою тканиною;

• двері в задимлене приміщення відкривати обережно, поволі, прикриваючи корпус тіла дверним полотном, як було показано вище, для того щоб уникнути спалаху полум'я від швидкого припливу свіжого повітря;

• у дуже задимленому приміщенні пересуватися поповзом1 або схилившись;

• для захисту від чадного газу по можливості дихати крізь зволожену тканину;

• якщо сталося займання одягу, лягти на землю (підлогу) та перекачуватися для збиття полум'я, (бігти не можна, тому, що полум'я може ще збільшитися);

• побачивши людину в одязі, що горить, треба накинути на неї пальто, плащ або будь-яке покривало (кошму) та щільно притиснути;

• при гасіння пожежі використовувати вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби;

• вогнегасні речовини спрямовувати в місця найбільш інтенсивного горіння та. не в полум'я, а на поверхню, що горить;

• якщо горить вертикальна поверхня (конструкція), воду треба подавати в її верхню частину.

Що робити, якщо пожежа захопила вас у багатоповерхівці

Передусім, заходячи до будь-якого незнайомого приміщення, постарайтеся запам’ятати шлях, звертайте увагу на розташування евакуаційних виходів.

Якщо почули крики «Пожежа!» або відчули запах диму чи побачили полум’я, зателефонуйте в пожежну охорону.

Постарайтеся зберігати спокій, заспокойте тих, хто поруч, особливо жінок. Оцініть ситуацію, переконайтеся в реальності небезпеки, з’ясуйте її причину, а вже потім спокійно, без паніки починайте рухатися в протилежний бік, до виходу. Пропустіть уперед дітей, жінок і літніх людей. Допомагайте тим, хто з переляку не може йти, спробуйте заспокоїти їх, візьміть під руку.

Опинившись у юрбі, зігніть руки та притисніть їх ліктями до боків, піднявши кулаки. Нахиліть корпус назад, упершись ногами, пробуйте стримувати натиск, щоб звільнити дорогу, і поволі наближайтесь до виходу. Затуляйте дітей спиною або візьміть їх на плечі.

Не входьте в задимлене приміщення! У сучасних будівлях дуже багато пластика, синтетики, які в процесі горіння виділяють токсичні речовини. Навіть кілька вдихів можуть спричинити раптову смерть.

Якщо дим заповнює приміщення, коридори, йдіть убік не задимлених сходів або до виходу, але в жодному разі — не до ліфта. Користуватися ліфтом під час пожежі категорично заборонено. Тримайтеся за стіни, поручні, дихайте через носову хустку або одяг. Якщо концентрація диму збільшується, пригніться або пересувайтеся повзком. Підвищення температури свідчить про наближення до небезпечної зони, тож ліпше повернути назад.

Якщо через густий дим та високу температуру й вогонь не можете вийти на сходи або в коридор, слід негайно повернутися назад, щільно причинивши за собою двері. Дверні щілини та вентиляційні отвори слід закрити мокрими ганчірками й наповнити водою ванну.

У разі небезпечної концентрації диму та високої температури в квартирі (кімнаті) слід вийти на балкон, у лоджію, щільно причинивши двері. Захопіть із собою мокру ковдру, килим чи іншу цупку тканину: ними ви зможете накритися, коли вогонь проникне крізь двері чи вікна. Утім, це ненадійний захист. Якщо балкона немає, можна стати на підвіконня (виступ, карниз), хоча це й ризиковано.

Якщо внизу немає вогню, а в кімнаті залишатися небезпечно, спробуйте спуститися поверхом нижче за допомогою міцно зв’язаних простирадл, штор, мотузок тощо. Можна скористатися й пожежним рукавом. Рятуватися рекомендуємо поодинці, підстраховуючи одне одного. Звичайно, такий спосіб самопорятунку ризикований, але іншого виходу немає.

І останнє. Якщо ви все-таки вирішили йти через надто задимлений коридор, що вкрай небезпечно, то радимо накритися мокрою тканиною і рухатися пригнувшись або повзком. Це дасть змогу подолати невеликі ділянки з відкритим вогнем і високою температурою. Якщо насувається вогняний вал, негайно падайте, закривши голову тканиною, старайтеся не дихати, щоб не дістати опіків внутрішніх органів.

Способи захисту органів дихання від чадного газу

Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробиратися до виходу повзком, бо внизу менше диму, накрити голову клаптем мокрої тканини або пальтом.

Пам’ятай, що дим небезпечніший за вогонь. Від густого диму неможливо захиститися, навіть якщо дихати крізь вологу ганчірку. А продуктами горіння деяких матеріалів можна отруїтися.

ПАМ’ЯТКА «ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У КВАРТИРІ ( БУДИНКУ) ПОЖЕЖА» ВАШІ ДІЇ

• Повідомите про пожежу в пожежну охорону за телефоном «101».

• Відправте на вулицю старих і дітей.

• Якщо немає небезпеки ураження електрострумом, розпочинайте гасіння пожежі водою з крана на кухні, у ванній або внутрішніх пожежних кранів; використовуйте також цупку мокру тканину, мішковину, брезент тощо.

• Струмінь води спрямовуйте на вогнища найсильнішого горіння. Подеколи змінюйте напрямок струменя, щоб запобігти поширенню вогню. Не слід лити воду на дим або верхню частину полум’я.

• У разі небезпеки ураження електроенергією вимкніть автомат у щитку вашої квартири, який знаходиться на сходовому майданчику.

• Для гасіння меблів, що горять, розподіляйте воду по якомога більшій поверхні, охопленій вогнем. Фіранки, гардини, штори, що горять, зірвіть і гасіть на підлозі. Також на підлозі гасіть одяг, який загорівся.

• Горючі рідини гасити водою не можна. Гасіть землею, а якщо її немає — накрийте палаючу пляму змоченою у воді цупкою важкою тканиною.

• Електропроводку під струмом, що загорілася, закидайте сухим піском або гасіть вуглекислотним вогнегасником.

• Під час пожежі в жодному разі не відчиняйте вікна і двері, оскільки потік повітря сприяє поширенню вогню.

• Якщо вам не вдається самотужки ліквідувати пожежу, вийдіть із квартири, зачинивши за собою двері. Негайно повідомте про обстановку сусідам і мешканцям квартир, що розташовані вище й нижче від вашого поверху.

• Обов’язково зустріньте пожежників і проведіть їх до місця пожежі.

• Якщо через високу температуру неможливо вийти з квартири через сходовий майданчик, спробуйте подолати шлях до дверей поповзом: температура біля підлоги значно нижча, ніж у всій квартирі. У разі невдачі намагайтеся залишити квартиру, використовуючи балконні пожежні сходи, а за їх відсутності вийдіть на балкон або лоджію, зачинивши за собою двері, і кличте на допомогу.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1. Назвіть небезпечні фактори пожежі.

2. Як необхідно діяти у разі виникнення пожежі у багатоповерховому будинку?

3. Як необхідно діяти в приміщенні, яке заповнене димом?

4. Назвіть правила рятування потерпілих із будівель, що горять.

5. Чому необхідно знати місце виникнення пожежі у багатоповерховому будинку?

ІV. Підсумок бесіди.

 

ТЕМА 3. ПРАВИЛА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОБУТОВИХ НАГРІВАЛЬНИХ, ЕЛЕКТРИЧНИХ ТА ГАЗОВИХ ПРИЛАДІВ

Мета: довести до свідомості учнів необхідність дотримання правил пожежної безпеки; навчити учнів правил користування побутовими електричними та газовими приладами та застерегти їх від наслідків невмілого використання ними; дати уявлення про особливості гасіння  електричних та газових приладів; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Пожежна безпека електричних мереж та попередження виникнення пожеж

При проходженні струму по провіднику завжди виділяється тепло. Але у звичайних, нормальних умовах воно розсіюється у навколишнє середовище швидше, ніж встигає нагрітися провідник. Для кожного електричного навантаження відповідно підбирається і провідник певного перерізу. Якщо переріз провідника менший, ніж необхідно за розрахунками, то буде виділятися так багато тепла, що воно не встигне розсіятися і провідник буде нагріватися. Це може статися, наприклад, якщо в одну розетку включити декілька побутових приладів одночасно. Виникає перевантаження, проводи можуть нагрітися, а ізоляція - спалахнути.

Пожежа може виникнути і при несправності електропроводки. Небезпечним є застосування в електромережах дзвінкових, телефонних, монтажних проводів, переріз яких не розрахований на споживаний струм.

Короткі замикання трапляються, якщо два провідники без ізоляції дотикаються один із одним. По суті, це теж явище перевантаження, але воно супроводжується різким зростанням сили струму в мережі. Проводи  нагріваються до такої температури, що металеві жили плавляться, спостерігається інтенсивне виділення іскор і великої кількості тепла. Якщо на місці короткого замикання будуть горючі матеріали і конструкції, вони миттєво спалахнуть. Ось чому необхідно стежити за справністю ізоляції проводів, не допускати кріплення їх цвяхами, які можуть порушити ізоляцію.

Сильне нагрівання проводів виникає також у місцях послаблення контактів з єднання проводів між собою і в місцях приєднання їх до приймачів струму. Це ж трапляється при неправильному з'єднанні проводів скрученням, слабкому кріпленні, нещільних контактах вилок у гніздах штепсельних розеток чи сильному окисленні контактних поверхонь і місць з’єднання проводів. Нещільний контакт, як правило, викликає іскріння. У цих місцях зазвичай утворюються електричні дуги, що призводить до сильного розігрівання контактуючих поверхонь розеток і спалахування ізоляції проводи. Це часто викликає самоспалахування дерев'яних підрозетників, горючих перегородок і стін, на яких змонтована електромережа.

Кожен знає, що у будь-якій квартирі або у будинку є «запобіжник» - це пробка з плавкою вставкою, розрахованою на певну силу струму, автоматичний вимикач. На випадок перевантаження мережі або короткого замикання плавка вставка запобіжника плавиться раніше, ніж проводи встигнуть нагріти-ся до небезпечної температури.

Проте часто трапляється, коли замість пробки з перегорілою плавкою вставкою установлюють саморобні запобіжники (пучки дроту, накручені на пробку), так звані "жучки". Вони не можуть попереджати небезпечні наслідки в електромережах при перевантаженні й короткому замиканні, що нерідко призводить до пожеж.

У холодну пору року часто в будинках відключають центральне опалення. За таких обставин у хід йдуть саморобні електронагрівні прилади, здатні викликати найтяжчі наслідки — пожежу, загибель людей і майна.

До небезпечних методів обігріву квартири особливо часто змушені вдаватися люди, в яких є малі діти. Інколи діти, залишені без догляду, пустують: вмикають і вимикають електронагрівні прилади, що призводить до трагічних наслідків, у першу чергу для них самих.

Для уникнення пошкодження ізоляції і виникнення коротких замикань (і як наслідок — пожеж) не дозволяється:

1) зафарбовувати і білити шнури і проводи;

2) вішати на них будь-що і кріпити їх у газових та водопровідних трубах, батареях опалювальної системи тощо; 

3) допускати   зіткнення   електричних   проводів   з   телефонними   та радіотрансляційними   проводами,   радіо-   і   телеантенами,   гілками   дерев   і покрівлями будівель;

4) використовувати телефонні та радіопроводи як провідники електричного струму;

5) довільно забивати у стіни цвяхи і костилі, пробивати отвори і борозни, що може призвести до пошкодження прихованої ізоляції. У сучасних будинках проводка у квартирах, як правило, виконується прихованим способом;

6) самостійно проводити реконструкцію і ремонт мереж, електророзеток, переносити електропроводку тощо.

Пам'ятайте:

1) якщо розетка розхиталася і погано тримається у стіні, її необхідно обов'язково   укріпити,   інакше   ізоляція   проводів   поступово   перетреться   і проводи оголяться. Короткого замикання тоді не уникнути;

2) при   ремонті   проводки   або   заміні   люстр,   у   першу   чергу   на розподільному щитку вимикається електроживлення;

3) категорично   забороняється   висмикувати   вилку  електроприладу   із розетки за шнур. Яким би не було кріплення вилки, раніше чи пізніше воно відірветься, а ви ризикуєте одержати удар електричним струмом;

4) не  обмотуйте  проводи  навколо  кавомолок,  фенів  і  прасок -  від численних згинів вони скручуються і перетираються.

На жаль, у сучасному житті часто доводиться стикатися з постійними відключеннями електроенергії. Через це стара і несправна електропроводка не витримує, перегрівається і починається пожежа.

Спеціально для таких випадків було розроблено прилад «Бар’єр», що захищає побутові електроприлади від перепадів напруги. На цей прилад  раптові відключення ніяк не впливають. Продається такий прилад у магазинах побутової техніки.

Особливості гасіння пожеж, викликаних електричним струмом

Як відомо, для того, щоб відбувалося горіння, необхідна наявність горючої речовини, кисню повітря і теплового імпульсу для нагрівання речовини до певної температури. У нашому випадку тепловим імпульсом є електричний струм. Отже, для припинення горіння необхідно порушити цю сукупність умов пожежі, що досягається, перш за все, вимиканням джерела струму. Звідси і витікають правила гасіння пожежі на початковій стадії зайняття:

1) гасити пожежу слід почати з вимикання джерела струму: це може бути вимикач або рубильник на щитку на сходовому майданчику або запобіжник;

2) дачі діяти у звичайному порядку

Основні заходи запобігання і правила пожежної безпеки при експлуатації електричних нагрівальних приладів:

1)нагрівальні   прилади   можна   встановлювати   тільки   на   негорючій підставці достатньої товщини;

2) електронагрівальні прилади не можна ставити під розеткою, оскільки тепло, яке вони випромінюють, може перегріти контакти розетки, що може призвести до пожежі;

3) забороняється залишати увімкненими прилади без нагляду;

4) небезпечно  виготовляти  саморобні  нагрівальні  прилади,  особливо великої потужності, на яку звичайно не розрахована електромережа квартири чи будинку;

5) забороняється вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;

6) необхідно слідкувати за щільністю контактів у місцях приєднання приладів до вилки, клем, між собою та ін.;

7) при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці електровилки або розетки не можна торкатися до оголених місць;

8) не можна використовувати електричні прилади не за призначенням або  користуватися ними, попередньо не ознайомившись з інструкцією;

9) електронагрівальні    прилади:    електрочайники,    електросамовари,  електропраски,   електрокаміни   та   інші   небезпечно   вмикати   в   мережу несправними;

10) якщо під час передачі згас екран телевізора, ні в якому разі не можна стукати по ньому, бо він може спалахнути або вибухнути. Телевізор необхідно негайно вимкнути і викликати телемайстра;

11) якщо всередину електротехніки, що працює (телевізор, радіоприймач або   інші   прилади),   потрапив   якийсь   сторонній   предмет,   в   першу   чергу необхідно його вимкнути з мережі, а потім діставати цей предмет. Якщо електроприлад увімкнений у мережу, ні в якому разі не можна лізти всередину нього олівцем або іншими предметами;

12) небезпечно   замінювати   перегорілі   запобіжники   у   телевізорах, приймачах та інших установках саморобними або «завищеними» вставками;

13) забороняється тягнути за електричний шнур руками, тому що він може обірватися і вас ударить струмом.

Для експлуатації газового обладнання потрібно:

1) відкрити кран перекриття;

2) піднести запальний сірник до пальника;

3) поворотом ручки управління запірним краном увімкнути газ;

4) відрегулювати величину полум'я;

5) не залишати без догляду газовий прилад. Крім цього, перед користуванням водонагрівачем піднести запальний сірник до спеціального відведення, щоб перевірити тягу витяжної вентиляції.

6) Після закінчення експлуатації перекрити кран подачі газу.

Витікання газу в приміщенні й неправильне його горіння, а також самостійний ремонт газової апаратури можуть призвести до нещасних випадків. Тому необхідно систематично провітрювати приміщення, де є газове обладнання, перевіряти наявність тяги в димоходах, стежити за справністю вентиляції. З метою контролю працівники житлово-експлуатаційних контор не менше одного разу на квартал перевіряють стан вентиляції та димоходів у квартирах.

При користуванні газовими приладами забороняється:

1) за відсутності тяги користуватися газовими колонками, казанами для місцевого обігріву, гарячого водопостачання. Перевірити наявність тяги можна запаленим сірником або свічкою, піднесеною до вентиляційного віконця;

2) розміщувати   на   газовій   плиті   баки   для   кип’ятіння   білизни   з використанням   звичайних   конфорок.   Посуд   із   широким   дном   необхідно встановлювати на спеціальні конфорки з високими ребрами;

3) відкривати кран на газопроводі перед плитою (або лічильником), не перевіривши, чи закрито всі крани на розподільному щиті плити;

4) відкривати крани газової плити, не маючи в руці запаленого сірника або спеціальної електричної запальнички;

5) допускати заливання рідиною пальників, які горять. Якщо це станеться випадково, потрібно загасити пальник, прочистити його і видалити рідину з піддона;

6) знімати конфорку і ставити посуд безпосередньо на пальник;

7) стукати по кранах, пальниках і лічильниках твердими предметами, а також   провертати   ручки   кранів   обценьками,   плоскогубцями,   щипцями, ключами тощо;

8) самостійно ремонтувати газову плиту або газовідвідні трубопроводи;

9) прив’язувати до газових труб й до кранів плити мотузки, вішати на них білизну та інші речі;

10) перевіряючи показання газового лічильника, висвітлювати циферблат або віконце лічильного механізму свічкою або запаленим сірником;

11) дозволяти дітям користуватися газовими приладами;

ОТЖЕ!

Правила експлуатації побутових нагрівальних приладів

Під час користування нагрівальними приладами не можна:

  вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;

  накривати, адже прилад перегрівається;

  використовувати в тривалому режимі.

Правила експлуатації побутових електричних та газових приладів

Під час користування електричними приладами не можна:

  залишати без нагляду ввімкнені прилади;

  ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

  вмикати в розетку кілька приладів одночасно;

  торкатися оголених місць у разі порушення електропроводки або оголення електричного дроту, поламки розетки;

  вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;

  стукати по екрану телевізора, що згас: він може зайнятися або вибухнути, телевізор необхідно негайно вимкнути.

Дотримуйтесь правил безпеки під час використання електропобутових приладів.

·        Ідучи з дому, обов’язково вимикайте електроприлади.

·        Не залишайте електроприлад під напругою, навіть якщо в нього є вимикач.

·        Не доторкайтесь оголених дротів і ввімкнених у мережу приладів з несправною ізоляцією.

·        Не перевіряйте пальцями, чи є напруга в розетці, патроні або на затисках електроприладів.

·        Не виймайте вилку з розетки, тягнучи її за шнур (він може обірватися, оголивши дроти, що перебувають під напругою). Не ремонтуйте вилки електроприладів за допомогою ізоляційної стрічки, якщо вони вийшли з ладу — відразу міняйте їх.

·        Не беріть праску мокрими руками й не прасуйте, стоячи на підлозі босоніж, оскільки в разі травмування електрикою це спричинить прохід струму через тіло і станеться небезпечне для життя ураження електричним струмом.

·        У жодному разі не заливайте водою й не обривайте дроти, що загорілися.

·        Насамперед відключіть електричний струм.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1. Назвіть правила протипожежної безпеки при користуванні електроприладами.

2. Які наслідки можливі при неправильній експлуатації електро та газових приладів.

3. Чому небезпечно самостійно здійснювати ремонт цих приладів?

4. Якими будуть ваші дії у разі виникнення пожеж?

 ІV. Підсумок бесіди.

 

 

Тема 4.  Пожежно небезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з синтетичними, горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами.

Мета: знайомити учнів з пожежонебезпечними речовинами; узагальнити знання про правила безпеки під час користування ними, та наслідки недотримання правил протипожежної безпеки з легкозаймистими речовинами, навчити правилам надання першої допомоги та самодопомоги при ураженнях; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Бурхливий розвиток хімічної промисловості спричинив появу чималої кількості різноманітних речовин, що набули широкого визнання. Щоденно людство користується нафтою і нафтопродуктами, природним та штучним газами. У побуті до пожежонебезпечних речовин, що мають підвищену пожежоздатність належать препарати в аерозольній упаковці, багато які із засобів для виведення плям, полірування та склеювання, догляду за виробами зі шкіри, деякі рідинні засоби для чищення, боротьби з побутовими комахами й захисту рослин та частина мінеральних добрив.

Бесіда про види речовин і їхні горючі властивості.

Чи всі речовини горять?

Чи є речовини які не горять зовсім?

Назвіть речовини, які загоряються швидко?

Назвіть речовини, які загоряються після тривалого часу?

Пожежонебезпечні  речовини й матеріали

Ймовірність виникнення пожежі у великій мірі залежить від ступеня горючості та вогневибухонебезпечності і речовин, і матеріалів, їхнього агрегатного стану та рівня подрібненості: тверда речовина, рідина чи газ. Усе це враховується при розробці державних стандартів. За цими стандартами виділено групи горючості:

Негорючими є речовини і матеріали, які при даному складі в повітрі не горять. Це неорганічні речовини й матеріали (більшість мінеральних солей, суміші, оксиди, наприклад, гіпсові конструкції, метали тощо).

Важкогорючі - це такі речовини і матеріали, які можуть загорятись, горіти при наявності джерела підпалу чи при підтриманні відповідної температури. Такі матеріали у своєму складі, як правило, містять горючі і негорючі речовини. Прикладом важкогорючого матеріалу є асфальтобетон.

Горючі речовини та матеріали - це ті, що здатні до самозагорання, спалаху від певного джерела вогню і горіння після його зникнення чи усунення. Горючими речовинами та матеріалами, як правило, є ті, основою яких є органічні сполуки та суміші.

Горючі речовини та матеріали поділяються на легко та важкозаймисті. До легкозаймистих належать сполуки та їх суміші, що мають невисоку температуру спалаху. Так, до легкозаймистих рідин відносяться ті, температура спалаху яких у закритому просторі (невеликому приміщенні або посудині) не перевищує +61 °С. Легкозаймистим є бензин усіх видів, ацетон і етиловий спирт. Це можна пояснити тим, що вони мають низьку температуру кипіння і при звичайних умовах на їхній поверхні утворюється пара цих рідин, яка легко спалахує.

Вибухонебезпечними є легкозаймисті суміші пилу сірки, борошна, цукру, вугілля і деревини з повітрям.

Значну небезпеку несуть суміші й матеріали, до складу яких входять легко-займисті речовини, наприклад, лаки, фарби, розчинені спиртом, бензином, ацетоном та їх похідними. Тому до використання таких речовин і матеріалів на уроках трудового навчання, на ремонтних роботах удома і в школі ставляться особливі вимоги.

Забороняється проводити лакофарбові роботи поблизу відкритого вогню, джерел тепла, палити або використовувати електронагрівні прилади. Останні можуть дати іскріння, що призведе до спалаху пари легкозаймистих речовин, матеріалів або їх сумішей.

Займисті рідини в закритому або відкритому просторі мають температуру спалаху +66°С. Це органічні сполуки: різні фракції нафти - гас, дизпаливо, масла, мазути, формалін тощо.

До пожежонебезпечних матеріалів відносяться меблі, одяг та інші хатні реві, газети, журнали, книги, папір, картон, дерев’яні будівлі й перекриття, пластмасові вироби й покриття, дрова, вугілля, тирса, стружка, тріски При роботі з названими речовинами та матеріалами потрібно завжди пам'ятати, що для виникнення пожежі потрібні три умови.

Це наявність:

1) горючого матеріалу;

2) повітря;

3) джерела вогню.

Перша складова частина використовується для виконання даної роботи, друга від нас не залежить і нами не контролюється. Проте третя умова цілком залежить від нас і контролюється нами. Це заходи протипожежної безпеки. Отже, щоб невиникла пожежа, необхідне суворе і послідовне їх виконання.

Правила поводження із речовинами, небезпечними щодо пожеж, починаються від моменту їх придбання.

З одного боку - це хімічні продукти, які містять у своєму складі шкідливі для людини речовини. Усі товари побутової хімії надходять до торгівельної мережі тільки після їх ретельної перевірки відповідними органами охорони здоров’я. Правила поводження з матеріалом зазначаються на етикетці або в спеціальній інструкції, доданій до матеріалу.

З іншого боку, багато лакофарбових матеріалів (у тому числі й на синтетичній основі), а також допоміжні речовини (розчинники) є вогне- й навіть вибухонебезпечними. Природно, аварійна ситуація створюється в умовах, коли порушуються ці правила  протипожежної безпеки.

Загальне правило роботи з будь-якими хімічними продуктами полягає в тому, що, отримавши препарат, потрібно ознайомитися з його особливостями, порядком застосування та умовами зберігання. Особливу увагу слід звернути на попереджувальні написи та знаки на упаковках. Для лакофарбових матеріалів, що надходять до продажу, цю інформацію подають на етикетці, тому, купуючи лаки, фарби та інші матеріали, вимагайте, щоб тара мала, чисту, добре збережену етикетку. Якщо ж купуєте продукт уперше, уважно вивчіть його властивості. Якщо вам не все зрозуміло, одержіть консультацію у продавця.

Перевірте, чи добре закрито банку з фарбою: бувають випадки, коли під час транспортування кришка відкривається. Особливо акуратно слід поводити-ся з розчинниками, розфасованими в скляні пляшки й флакони. Під час перенесення їх слід обкласти картоном, папером чи ганчіркою, щоб випадково не розбити.

Усі розчинники, лаки, фарби, емалі (крім вододисперсійних і водорозчинних) є горючими матеріалами. Більшість розчинників легко спалахує, а їхня пара може вибухати. Тому неприпустимим є їх зберігання великих кількостей у домашніх умовах. Усі лакофарбові вироби мають стояти в закритих пляшках, банках у прохолодному місці, за температури, не вищої від 26°С; не можна їх тримати біля вогню або джерел тепла.

Якщо з пляшки або банки злетіла етикетка, треба негайно наклеїти її або виготовити нову. Взагалі, всі упаковки з хімічними речовинами, які зберігають-ся вдома, повинні мати етикетки з чітким, розбірливим написом.

Широкого розповсюдження набуло застосування аерозольних балончиків із фарбою. Поводитися з ними слід з великою обережністю. Зберігати балончики потрібно у вертикальному положенні, віддалік від вогню й у місцях, недоступних для дітей. Балончики не можна розбирати й розкривати, доки не використано всю фарбу, бо тиск у них за кімнатної температури майже втричі перевищує атмосферний.

Під час роботи з цими та іншими пожежонебезпечними речовинами не можна палити, запалювати газові пальники, сірники, користуватися електронагрівальними приладами. Пам’ятайте, що особливо вибухонебезпечними є па-ра горючих рідин. Тому працювати з такими речовинами (бензином, ацетоном та іншими розчинниками) найкраще на повітрі, поза будинком.

Працюючи фарборозпилювачем, для захисту органів дихання обов’язково одягайте респіратор. Респіратори бувають стандартні (заводського виробництва) або домашнього виготовлення (пов’язка на ніс і рот із кількох шарів марлі). Правда, недоліком пов'язок є те, що вони захищають лише від механічних часток, а не від запахів лакофарбових матеріалів.

При роботі з лакофарбами слід враховувати леткість розчинників. За леткістю вони поділяються на легколеткі (бензин, ацетон) і середньолеткі (бутилацетат, ксилол, бутанол, сольвент). Чим вищою є леткість речовини, тим швидше нею забруднюється повітря приміщень.

Деякі розчинники (ацетон, бензин, метиловий, етиловий та інший спирти) подразнюють слизові оболонки очей і при вдиханні - верхніх дихальних шляхів, що може викликати шкірні захворювання запального й алергійного характеру, а у великих кількостях - гостру форму отруєння. Останнє може статися при фарбуванні великих поверхонь без належного провітрювання приміщення та без використання респіраторів заводського виробництва. Фарбування підігрітими лакофарбовими матеріалами також може створити високу концентрацію пари розчинників і призвести до гострого отруєння. До травного тракту шкідливі речовини можуть потрапити під час вживання їжі (якщо погано вимиті руки) чи при тютюнопалінні.

У наш час на балконах зберігається папір, банки з фарбою та клеєм, старі речі, запаси різних речовин і матеріалів - все це може стати причиною пожежі. Незагашений недопалок, сірник, який залетів на балкон і потрапив на стіс старих газет, може викликати велику пожежу, і особливо в тих випадках, коли на балконі є запас бензину або інших легкозаймистих речовин.

Тому при змозі потрібно максимально скорочувати час зберігання лакофарбових матеріалів і постійно стежити за умовами їх зберігання. Лакофарбові матеріали рекомендується, зберігати в шафах, які щільно замикаються, або в шухлядах. У цьому випадку вони являють собою меншу пожежну небезпеку.

Тара, у якій зберігаються лакофарбові матеріали, має бути справною, чистою, щільно закриватися, із заводським маркуванням, зазначеним на етикетці. У разі тривалої перерви у використанні лакофарбових матеріалів кришку тари рекомендується додатково герметизувати, змочивши лакофарбовим мате-ріалом. Після висихання матеріалу кришка буде щільно закритою.

Правила пожежної безпеки при роботі з пожежонебезпечними речовинами і матеріалами

1) Під час роботи з лаками та емалями, й особливо під час їх розведення розчинниками, забороняється палити.

2) При роботі з лакофарбовими матеріалами категорично забороняється користуватися відкритим вогнем.

3) За  необхідності  підігріву лакофарбових  матеріалів  можна використовувати для цього гарячу воду.

4) Особливої   обережності   слід   дотримуватися   під   час   нанесення лакофарбових матеріалів на синтетичну основу, наприклад, нітрат целюлози:

а) щоб уникнути іскроутворення, не дозволяється розкривати металевутару з нітроматеріалами сталевим інструментом;

б) тару з лаками, фарбами й розчинниками не можна залишати відкритою й без догляду;

в) пролиті випадково на підлогу лакофарбові матеріали й розчинники необхідно одразу ж витерти ганчіркою.

5) Якщо  під  час  проведення фарбувальних робіт сталося загоряння, можна застосовувати аерозольний хладоновий вогнегасник «ОАХ» разового користування.

Для гасіння осередку загоряння універсальним засобом є вода; проте, її використання для гасіння легкозаймистих та горючих рідин (розчинників) є малоефективним, бо вона важча від цих рідин. Вода опускається униз, а горюча рідина спливає і продовжує горіти. Для гасіння невеликих осередків пожежі кращих результатів досягають використанням кошми або підручних засобів, які замінюють її в побуті, - вовняних і сукняних ковдр, старих пальт тощо, змочених водою. Ними швидко накривають джерело вогню, ізолюючи від доступу повітря.

Для гасіння горючих рідин, які загорілися, з успіхом застосовують пісок і землю. Використовуючи пісок для запобігання поширенню вогню, треба обгорнути ним місце горіння, а потім гасити сам осередок горіння.

Після фарбувальних робіт залишається багато використаних просочених і забруднених   фарбами   ганчірок,   які   можуть   самозайматися.   Тому   після завершення робіт їх потрібно винести з приміщення. Причому такі відходи фарбувальних робіт не можна зберігати в купах: вони можуть самозайматися.

ОТЖЕ!

Негорючими є речовини і матеріали, які в повітрі не горять. Це неорганічні речовини й матеріали ( оксиди, суміші, метали)

Важкогорючі – це такі речовини і матеріали, які можуть загорятися, горіти при наявності підпалу чи при підтриманні відповідної температури. Такі матеріали містять у своєму складі горючі і негорючі матеріали. Наприклад, асфальтобетон.

 Горючі речовини та матеріали - це ті, що здатні до самозагорання, спалаху від певного джерела вогню і горіння після зникнення чи усунення. Горючі речовини та матеріали поділяються на легкозаймисті і важкозаймисті. До легкозаймистих рідин відносять: бензин, ацетон, спирт.

Легкозаймисті суміші сірки, борошна, цукру, вугілля і деревини з повітрям є вибухонебезпечними.

Значну небезпеку несуть суміші й матеріали до складу яких входять легкозаймисті речовини, наприклад, лаки, фарби, розчинені спиртом, бензином, ацетоном.

До пожежонебезпечних матеріалів відносять меблі, одяг, та інші хатні речі, газети, журнали, папір, картон, дерев’яні будівлі, перекриття, пластмасові вироби, дрова, вугілля, тирса, стружка.

При роботі з цими матеріалами потрібно пам’ятати, що для виникнення пожежі необхідні три умови – це наявність: горючого матеріалу, повітря, джерела вогню.

Найбільшу пожежну небезпеку становлять горючі гази (водень, метан, пропан), легкозаймисті рідини з температурою спалаху парів до 45 °С (ефір, метиловий спирт, ацетон, бензин, газ), горючі рідини з температурою спалаху парів понад 45 °С (гліцерин, нітробензин, мазут, парафін, лак), тверді горючі речовини, що розкладаються внаслідок незначного нагрівання й виділяють при цьому легкозаймисті пари (деревні стружки, бавовна, віскоза, прядиво, пластмаси, папір).

До пожеженебезпечних речовин належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо.

Ємності з горючими речовинами (металеві або скляні) слід відкривати лише перед використанням, не тримати їх відкритими.

Забороняється виливати легкозаймисті та горючі речовини в каналізацію.

Усі пожежонебезпечні матеріали та речовини мають зберігатися в місцях, не доступних для маленьких дітей, окремо від харчових продуктів.

Не можна зберігати в житловому приміщенні, на лоджіях чи балконах великі запаси речовин, балони з горючим газом.

Аерозольні балони бажано зберігати у вертикальному положенні в сухому прохолодному місці. На них не повинно потрапляти. пряме сонячне світло. Під час розпилювання з балона не можна палити, стояти близько до відкритого вогню, їх не можна розбивати; й не рекомендується викидати до остаточного використання.

Для гасіння легкозаймистих рідин не можна використовувати воду, бо, розтікаючись під цими рідинами, вона збільшує поверхню горіння. У разі загоряння полум'я слід гасити вогнегасником, закидати джерело вогню піском чи землею, накрити повстю.  

Особливість гасіння легкозаймистих речовин

Для гасіння осередку загорання універсальним засобом є вода: проте її використання для гасіння легкозаймистих речовин є малоефективним, бо вона важча від цих рідин, вона опускається униз, а рідина спливає і продовжує горіти.

Для гасіння невеликих осередків пожежі можна використати вовняні та сукняні ковдри, старі пальта, змочені водою.

Для гасіння горючих рідин, які загорілися, з успіхом використовують пісок і землю та вогнегасником.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1. Які речовини у вашому будинку є пожежонебезпечними?

2. На які групи можна поділити Пожежонебезпечні речовини?

3. Які матеріали ти вважаєш найбільш пожежонебезпечними?

4. Назви основні правила поведінки з такими речовинами.

5. Як і де повинні зберігатися такі речовини вдома?

6. Яким способом гасять пожежонебезпечні речовини?

ІV. Підсумок бесіди.

 

ТЕМА 5. ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНІ ОБ’ЄКТИ. НОВОРІЧНІ СВЯТА: НОВОРІЧНА ЯЛИНКА, ЕЛЕКТРИЧНІ ГІРЛЯНДИ; НЕБЕЗПЕКА ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТОГО ВОГНЮ (СВІЧКИ, БЕНГАЛЬСЬКІ ВОГНІ ТОЩО). КОРИСТУВАННЯ ПЕЧАМИ, КАМІНАМИ

Мета: знайомити учнів з пожежонебезпечними об’єктами на новорічному святі; узагальнити знання про правила безпеки під час користування ними, та наслідки недотримання правил протипожежної безпеки під час використання відкритого вогню та піротехніки; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Пожежонебезпечні об’єкти

У кожному будинку і квартирі є пожежонебезпечні об’єкти. Це і телевізор, і радіоприймач, і пральна машина, і багато інших приладів, які працюють від електроенергії. Важко уявити наше життя без них.

На кухні встановлено газову плиту, на якій щодня готується смачна їжа.

Використання їх не за призначенням або невміле користування ними може призвести до виникнення пожежі, травмування й загибелі людей.

Пам’ятайте, що вдома не можна:

        користуватися несправними електричними побутовими приладами;

        захаращувати балкони й підвали;

        гратися з вогнем;

        зберігати на балконах і в гаражах легкозаймисті матеріали;

        сушити речі над плитою.

Новорічні свята: новорічна ялинка, електричні гірлянди; небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгальські вогні тощо)

Новий рік — найвеселіше, довгоочікуване свято. Традиційно в переддень Нового року в будинках і квартирах наряджають ялинки, готують одне одному подарунки та привітання, з нетерпінням очікуючи дванадцятого удару курантів.

У цей самий час, у новорічну ніч несуть чергування пожежні бригади та бригади швидкої допомоги. Новий рік для них — гаряча пора.

Жоден Новий рік не обходиться без пожеж, а останніми роками — і без травм, спричинених застосуванням неякісних піротехнічних виробів. Вата під ялинками горить, підпалені петарди вибухають прямо в руках або летять зовсім не туди, куди їх кинули, наприклад, у відкриту кватирку чужої квартири. Гадаєте, таке неможливо? Ще як можливо! Кілька років тому стався такий випадок: сидів собі 78-річний дідусь, дивився телевізор, нікого не чіпав... і раптом до кватирки влетіла петарда. Дідусь потрапив у лікарню з опіками дихальних шляхів, а пожежникам довелося рятувати його охоплену вогнем квартиру.

Що ж тепер робити? Новий рік не зустрічати, чи що? У жодному разі! Не потрібно нічого скасовувати й забороняти! Але щоб не зіпсувати Новорічні свята, слід пам’ятати... Ні, не пам’ятати, а дотримуватися правил пожежної безпеки.

Ялинка

Ялинку потрібно встановити так, щоб вона не заважала вільно ходити кімнатою й не затуляла двері до інших кімнат. І, найголовніше, стояла б подалі від батарей опалення. Верхівка ялинки не повинна торкатися стелі. Не можна прикрашати ялинку іграшками, які легко запалюються, обкладати підставку під ялинкою звичайною ватою, прикрашати дерево палаючими свічками.

Ці правила стосуються як живих ялинок, так і штучних, пластикових. До речі, під час горіння штучної ялинки виділяються дуже шкідливі речовини. А крапелька палаючого пластику, потрапивши на шкіру, залишить опік більш глибокий, ніж розпечене вугілля.

Після свят ялинку слід якомога швидше розібрати. Штучну сховати до наступного свята, а справжню винести з будинку — суха хвоя загоряється легко й швидко.

Гірлянди

Електричні гірлянди теж можуть стати причиною пожежі або ураження людини електричним струмом — електротравми.

Гірлянда безпечна, якщо пройшла сертифікацію й під час зберігання на складі магазина не була зіпсована. У нас гірлянди на заводах проходять суворий контроль.

Трапляється, що гірлянда служить упродовж багатьох років. У цьому випадку тим паче слід переконатися в тому, що вона справна. Дуже багато новорічних пожеж трапляється через коротке замикання.

Перед тим як повісити на ялинку гірлянду, обов’язково потрібно перевірити її. Насамперед необхідно звернути увагу на оболонку дротів, тобто ізоляцію. Вона має бути монолітною, без розривів і пошкоджень, особливо в місцях приєднання лампочок. Але просто ввімкнути й відразу ж вимкнути гірлянду — недостатньо: за нею необхідно постежити хоча б 10–15 хв. Якщо ви відчули запах паленої ізоляції, помітили іскріння або виявили, що проводка дуже нагрівається або плавиться, користуватися такою гірляндою не можна.

Піротехнічні іграшки

Жодне новорічне свято не обходиться без бенгальських вогнів, феєрверків, вертушок, петард! Перед Новим роком усі прилавки завалені піротехнічними іграшками. На жаль, нерідко їх якість не відповідає нормам, тому слід пам’ятати, що застосування піротехнічних іграшок може призвести не лише до пожежі, але й до серйозних травм. Опіки від піротехнічних іграшок бувають настільки глибокими, що доводиться робити операцію з пересадки шкіри. Нерідко трапляється, що діти втрачають кінцівки, переважно пальці рук.

Буває, що петарди вибухають прямо в кишені. Вибухова речовина в деяких піротехнічних виробах самозаймається вже за температури 37 °С.

Щоб запобігти нещасному випадку, необхідно суворо дотримуватися правил користування піротехнічними виробами. Не слід купляти їх на оптових ринках, у підземних переходах або електропотягах. Не можна використовувати іграшки з пошкодженим корпусом або ґнотом. Крім того, неприпустимо:

        використовувати піротехнічні іграшки в житлових приміщеннях — квартирах або на балконах, під низькими навісами та кронами дерев;

        носити такі вироби в кишенях;

        спрямовувати ракети й петарди на людей;

        підходити до запалених феєрверків ближче ніж на 15 м;

        кидати петарди під ноги;

        підпалювати ґніт, тримаючи його біля обличчя;

        використовувати піротехніку на сильному вітрі.

Крім цього, слід ставитися до цих правил відповідально і серйозно. І в жодному разі не забувати найголовніше правило: користуватися піротехнічними іграшками можна лише в присутності дорослих та з їхнього дозволу.

Користування печами, камінами

Запобігання пожежам від грубного опалення — важливе завдання забезпечення пожежної безпеки житлового фонду.

У селах, де немає газу, використовується пічне опалення. Печі, плити, груби призначені для опалювання приміщень і приготування їжі.

Пожежі найчастіше виникають через перегар печей, появи в цегельній кладці тріщин, у результаті застосування для розпалювання горючих і легкозаймистих рідин, випадіння з топки або зольника палаючого вугілля.

Пічне опалення є найбільш пожежонебезпечним, тому не можна розпалювати складене в печі паливо гасом або бензином. У разі загоряння вони можуть вибухнути й обпалити обличчя, волосся. Меблі, фіранки та інші предмети, що можуть загорітися, мають розташуватися не ближче ніж за 1 м від печі, груби чи плити. Не можна тримати поблизу плити речі, що можуть зайнятися: папір, тканину тощо. Не можна сушити над конфорками білизну. Щоб не загорілася підлога від вуглин, які можуть випасти, підлогу перед топковим отвором потрібно накрити жерстю розміром 70 х 50 см.

Не можна висипати непогашену золу поблизу будівель і парканів. Перш ніж викинути ці відходи, їх слід залити водою.

Не можна залишати розпалені прилади пічного опалення без нагляду, також не можна доручати їх малим дітям.

Недотримання правил користування газом та пічним опаленням може стати причиною пожежі.

Біля печей не можна сушити дрова, скіпу, пиломатеріали, інші горючі матеріали, вішати для просушування білизну. Для розпалювання печей не можна застосовувати легкозаймисті й горючі рідини. Такі випадки зазвичай призводять до опіків і загибелі людей.

Меблі, фіранки та інші горючі матеріали не слід розташовувати ближче ніж за 0,5 м від печі, що горить. Ставити їх впритул до печі можна через 4–5 годин після закінчення топлення.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1. Які пожежонебезпечні об'єкти є у вашому будинку чи квартирі?

2. Де має бути розташована ялинка в приміщенні, щоб не виникло пожежі?

3. Як правильно користуватися пічкою, каміном?

ІV. Підсумок бесіди.