Сайт вчителя математики Ткачук Інни Володимирівни
 
Якщо вас турбують педагогічні проблеми, цікавлять нові методичні прийоми, приваблює розмаїття шкільного життя або ви бажаєте знайти щось корисне, то я рада вітати кожного на сторінках мого сайту.
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Besucherzahler
счетчик посещений

Правила протипожежної безпеки (6 - 10)

ТЕМА 6. ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ У ВАШОМУ ДОМІ. ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ У КВАРТИРІ НА ПОЧАТКОВІЙ СТАДІЇ ЗАГОРЯННЯ. ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ

Мета: знайомити учнів з рекомендаціями щодо дій людини в умовах пожежі та способами гасіння пожеж на початковій стадії загорання; навчити правильно діяти у разі виявлення пожежі; розвивати логічне мислення; виховувати любов до життя, почуття самозбереження.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.              

Правила пожежної безпеки у вашому домі

Пожежа у квартирі

Пожежа — найпоширеніше лихо. Підраховано, що в нашій країні одна пожежа відбувається в середньому раз на 2 хв. І щогодини у вогні гинуть дві або три людини й ще одна або дві особи отримують травми.

Більшість пожеж відбувається у квартирах. Причина багатьох — дитячі забавки з вогнем. Звідси — головне правило, якого слід дотримуватися завжди та скрізь: ніколи не грайся з вогнем, не дозволяй гратися з ним іншим дітям.

Причини виникнення пожежі

Ніхто з дітей не влаштовує пожежі спеціально. Вони завжди бувають наслідком необережного поводження з вогнем — із сірниками, свічками й запальничками, газовою плитою — або ж з електроприладами. Наприклад, м’які меблі можуть загорітися, якщо впритул до них стоїть обігрівач зі спіраллю, захищеною лише ґратками. Загорітися може тканина від праски.

Якщо ви мимоволі влаштували в домі пожежу, а дорослих немає, то, як правило, невелике полум’я можна загасити самостійно. Кухонну фіранку, що загорілася від полум’я плити, можна швидко зірвати й затоптати, попередньо виключивши газ. Крісло, що загорілося від електронагрівача, можна залити водою або збити полум’я мокрим рушником. От тільки палаючі електроприлади заливати водою не можна — їх слід закидати землею з квіткових горщиків, піском з котячих туалетів.

Для запобігання загорянню в житловому приміщенні необхідно дотримуватися нескладних правил пожежної безпеки. Ось деякі з них:

• не залишати ввімкненими електроприлади (праску, електрочайник, паяльник тощо);

• не вмикати в одну розетку одночасно кілька потужних споживачів електроенергії, а також не перевантажувати розетку;

• не застосовувати бенгальські вогні, хлопавки, свічки та інші піротехнічні вироби у квартирах;

• не влаштовувати ігри із сірниками, іншими не загашеними предметами й усіма легкозаймистими предметами;

• не використовувати бензин для розпалювання печі;

• не заправляти гасові прилади під час їх горіння.

Виклик пожежних

Зателефонуй у пожежну охорону. Найкраще зробити це від сусідів або по мобільному телефону. Повідом черговому диспетчеру:

• свою точну адресу;

• де саме відбувається пожежа (квартира, двір, гараж, балкон);

• що саме горить (меблі, електродріт);

• швидко й точно відповідай на всі запитання диспетчера, можливо, знадобиться вточнити, на якому поверсі ти живеш, чи замикаються двері в під’їзд на кодовий замок, скільки загалом поверхів у будинку, як швидше до нього під’їхати, тощо.

Залишаючи квартиру в разі пожежі:

• щільно причини за собою всі двері;

• не затримуйся у квартирі, збираючи речі;

• по можливості вимкни всі електроприлади та світло, відключи електрику на щитку, розташованому на сходовому майданчику;

• попередь сусідів;

• спускайся сходами, не користуйся ліфтом;

• чекай приїзду пожежників біля будинку.

Гасіння пожежі у квартирі на початковій стадії загоряння

Правила гасіння пожежі у квартирі на початковій стадії загоряння:

• слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом;

• якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, вогнегасники, вікна відчиняти не можна, бо кисень посилить вогонь.

Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше залишити приміщення й покликати на допомогу дорослих. Якщо є можливість, зачинити по дорозі всі двері.

Не можна ховатися в шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кімнаті. Необхідно зателефонувати за номером «101».

Правила поводження під час пожежі

Багато пожеж у житлових приміщеннях виникають уночі. Ось кілька простих речей, які необхідно робити щовечора, щоб уберегти себе і свою родину від пожежі.

Вимкніть усі електроприлади, не призначені для постійної роботи.

Виключіть усі газові прилади.

Переконайтеся в тому, що ви не залишили тліючі цигарки.

Вимкніть тимчасові нагрівачі.

Установіть огородження навколо відкритого вогню (печі, каміна).

Ліквідація і локалізація пожежі

Слід знати, що майже всі пожежі, крім тих, що виникли через вибухи, спочатку невеликі, їх легко загасити. Існує думка, що в першу хвилину для гасіння пожежі достатньо однієї склянки води, у другу — три цебра, а в третю — і цистерни не вистачить. Тож слід швидко реагувати на загоряння, використовуючи всі доступні засоби для гасіння вогню (вода, мокра ганчірка, пісок). Палаючі легкозаймисті рідини гасити водою неефективно. Краще скористатися цупкою мокрою тканиною.

У разі небезпеки ураження електричним струмом відключіть електроенергію.

Виключіть газ. У разі пожежі не відчиняйте вікон і дверей: потік повітря лише посилить вогонь.

Якщо не можете згасити пожежу самотужки, зателефонуйте в пожежну службу.

Наслідки пожежі

Якщо під час пожежі ви отримали опік, то для зменшення болю до місця опіку прикладіть що-небудь холодне.

Обпалене місце можна змастити яким-небудь жиром.

Із сильними опіками слід звернутися до лікаря.

Якщо на місці опіку утворилися пухирі, то в жодному разі не можна розкривати їх.

Що потрібно робити, якщо…

Горить телевізор

Вимкніть телевізор з електромережі. Якщо через вогонь не можна підійти до електророзетки, знеструміть квартиру електричним автоматом або рубильником.

Повідомте про пожежу в пожежну охорону за номером «101».

Якщо це не становить небезпеки, постарайтеся загасити пожежу. Для цього залийте телевізор водою через отвори в задній стінці, стоячи при цьому збоку від телевізора.

Крім води можна також використовувати цупку тканину (покривало, ковдру), якою слід накрити палаючий телевізор. Без доступу повітря горіння припиниться.

Щоб уникнути отруєння продуктами горіння, виведіть із приміщення всіх людей.

Якщо впоратися з пожежею не вдалося, негайно залиште приміщення. Аналогічно дійте й у разі загоряння інших електропобутових приладів.

Горить одяг на людині

Не давайте людині бігти — полум’я розпалиться сильніше.

Накиньте на палаючу людину ковдру або пальто, залишивши голову відкритою, щоб вона не задихнулася продуктами горіння.

Викличте швидку допомогу.

Пожежа на балконі

Зателефонуйте в пожежну охорону.

Гасіть загоряння будь-якими підручними засобами, тому що вогонь у таких випадках швидко поширюється у квартири верхніх поверхів.

Якщо впоратися з пожежею не вдалося, зачиніть балконні двері й залиште квартиру.

Запах диму в під’їзді

Зателефонуйте в пожежну охорону. Якщо це не становить небезпеки, постарайтеся локалізувати вогнище пожежі й загасити його підручними засобами разом із сусідами.

Якщо через сильне задимлення сходової клітки скористатися сходами для виходу назовні неможливо, залишайтеся у квартирі. Зачиніться — і добре ущільнені двері надовго захистять вас від небезпечної температури та їдкого диму. Щоб уникнути отруєння продуктами горіння, закрийте щілини в дверях і вентиляційні отвори мокрою тканиною. Криками про допомогу привертайте увагу прибулих пожежників. Сховатися від пожежі й диму до прибуття пожежників можна також на балконі, зачинивши при цьому за собою балконні двері.

Якщо горять ваші вхідні двері, поливайте їх зсередини водою, а для організації гасіння зовні до прибуття пожежників зателефонуєте сусідам. Якщо в приміщенні багато диму, дихайте крізь мокру тканину.

Загальні правила евакуації в разі виникнення пожежі

1. З урахуванням обставин, що склалися, визначити найбільш безпечні евакуаційні шляхи та виходи в безпечну зону в найкоротший час. Ніколи не можна бігти навмання і затримуватися на виході.

2. Ліквідувати умови, що породжують паніку. Не залишати без нагляду дітей від моменту початку пожежі до її ліквідації.

3. Евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння.

4. Передусім слід евакуювати дітей молодшого віку, хворих і старих людей.

5. Щільно зачинити усі вікна й двері в приміщенні, де виникла пожежа.

6. Евакуюватися з будинку, в якому сталася пожежа, необхідно по не задимлених сходах і коридорах.

7. Пробиратися до виходу через задимлене приміщення потрібно обережно, поповзом або рачки, бо внизу менше диму. По змозі йти всім разом, орієнтуючись за стінами, органи дихання захищати мокрою тканиною, щоб уникнути отруєння чадним газом (більшість людей гинуть на пожежі не від полум'я, а від отруєння чадним газом або продуктами горіння синтетичних матеріалів).

8.Двері відчиняти обережно — вогонь може вирватися назовні. По дорозі зачиняти за собою всі двері — кожні зачинені двері затримують пожежу на 15 хвилин.

9. Якщо спалахнув одяг, волосся, ні в якому разі не можна бігти

Необхідно спробувати збити полум'я якоюсь великою річчю, або катаючись по землі, або облившись водою, можна також закрити палаючий одяг або волосся щільною тканиною, ковдрою тощо.

10. Якщо коридори та сходи задимлені й залишити приміщення немає можливості, слід вийти на балкон, зачинити за собою двері та покликати на допомогу.

11.Якщо це зробити неможливо, потрібно, залишаючись у приміщенні, де немає пожежі, щільно зачинити за собою двері, позатуляти щілини, підійти до вікна і покликати на допомогу. Не соромтеся просити про допомогу, як-що вогонь загрожує вашому життю.

12. Якщо ваша квартира розташована на верхніх поверхах будинку, ви можете скористатися пожежними сходами, розташованими на балконах, або переходами між балконами.

13. Якщо ви виносите непритомну людину, накиньте на неї мокру тканину, ковдру.

14. Підтримуйте в себе й в інших цілковите самовладання. Часто під час пожежі люди стрибають зі смертельної висоти, хоч можливості порятунку далеко не вичерпані. На це їх штовхає страх.

15. Після евакуації з приміщення всіх людей перше завдання — заспокоїти їх, потім перевести в безпечне місце, використовуючи найкоротшу з усіх можливих доріг.

Правила пожежної безпеки в навчальних кабінетах, школі, у квартирах (будинках)

1.У навчальних і навчально-виробничих приміщеннях школи необхідно розміщувати тільки необхідні для забезпечення навчально-виховного процесу меблі, прилади, моделі, посібники тощо.

2. Усі навчально-наочні посібники мають зберігатися в спеціально відведених для цього приміщеннях, шафах, стелажах.

3. У навчальних і навчально-виробничих приміщеннях зберігаються тільки ті посібники і ТЗН, проводяться тільки ті досліди й роботи, які передбачено навчальними програмами.

4. Фільмокопії, слайди, діапозитиви тощо мають зберігатися тільки в спеціально відведених для цього приміщеннях. Забороняється зберігання кіно- і фотоплівок, відео- й аудіо касет у шухлядах із паперами й іншими матеріалами.

5.Після закінчення занять усі пожежо- і вибухонебезпечні матеріали та речовини мають бути прибрані з класів, кабінетів, майстерень до спеціально виділених і обладнаних приміщень.

6. Кількість парт (столів) у навчальних класах і кабінетах має не перевищувати гранично допустимих норм, які встановлюються Міністерством освіти і науки та узгоджуються з Міністерством охорони здоров'я.

7.Усі учасники навчально-виховного процесу (учні, вчителі, співробітники кабінетів, лабораторій і майстерень) повинні знати правила пожежної безпеки та правила поведінки в разі пожежі.

8. Перед початком проведення лабораторних занять учитель повинен провести інструктаж із протипожежної безпеки, а учні, прослухавши його, розписатися в журналі.

9. Усі роботи, пов'язані з виділенням токсичних, пожежо- і вибухонебезпечних газів і пар, необхідно проводити у витяжній шафі.

10. Лабораторні приміщення, робочі майстерні, коридори та рекреації школи мають бути забезпечені вогнегасниками. Учасники навчально-виховного процесу повинні знати місця розташування вогнегасників і вміти користуватися ними.

11. Усі двері евакуаційних та інших виходів мають завжди бути у справному стані, відчинятися в напрямку виходу людей із приміщення.

12. Не дозволяється влаштовувати перегородки і сховища на сходах, сходових майданчиках і шляхах евакуації. Не захаращувати зазначені ділянки евакуаційних шляхів.

13. Не дозволяється користуватися електронагрівальними приладами в класах і адміністративних приміщеннях.

14. У приміщенні школи на видному місці має бути розташований план евакуації з приміщення. У навчальному закладі має бути призначений співробітник, відповідальний за пожежну безпеку й евакуацію дітей із приміщення школи.

15. У навчальному закладі має бути створено дружину юних пожежних. Приміщення навчального закладу слід обладнати засобами оповіщення людей про пожежу (АПС, внутрішня телефонна чи радіотрансляційна мережа, спеціально змонтована мережа оповіщення тощо).

16. Після закінчення всіх робіт обов'язково необхідно оглянути всі примі-щення, вимкнувши електроустаткування, за винятком апаратів і приладів не-перервної дії.

У разі виникнення пожежі в школі необхідно:

1. Евакуювати людей з приміщення.

2. Негайно зачинити двері приміщення, в якому виникла пожежа, для запобігання поширенню вогню і доступу повітря в приміщення, а також задимленості шляхів евакуації.

3. Негайно повідомити про виникнення пожежі в службу пожежної охорони, при цьому слід чітко назвати адресу, місце виникнення пожежі, своє прізвище й ім'я. Виклик має бути про дубльований через кілька хвилин.

4. Повідомити персоналові школи, який вживе належних заходів щодо місця виникнення пожежі. Задіяти систему оповіщення в разі пожежі.

5. Не допускати паніки. За сигналом тривоги учні стають біля своїх парт і за вказівкою вчителя залишають приміщення по одному розміреним кроком евакуаційними шляхами. Замикає ходу вчитель із класним журна-лом.

6. Необхідно зачинити двері класу і всі двері, що зустрічаються на шляху: під час пожежі вони перешкоджають поширенню вогню.

7., Діти з одного класу спускаються сходами по одному, залишаючи місце для дітей іншого класу. Не допускається обганяти один одного.

8. Перш за все необхідно евакуювати дітей початкової школи.

9. Усі, хто не був присутнім у класі під час тривоги (був у туалеті, чергував у вчительській тощо) повинні йти до місця збору і приєднатися до свого класу чи групи.

10. Весь адміністративний і технічний персонал школи повинен за сигналом тривоги негайно рушити до місця збору. У разі потреби організуються пошуки людей, яких не виявилося на місці збору.

11.На місці збору кожен клас або група займає суворо визначене, заздалегідь відведене для них місце. Робиться перекличка за класними журналами для з'ясування, чи всі евакуювалися зі школи. Результати переклички доповідаються директорові школи.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1.      Назвіть способами гасіння пожеж на початковій стадії загорання..

2.      Як необхідно діяти у разі виникнення пожежі у вашому будинку?

3.      Як необхідно діяти у разі виникнення пожежі у вашій школі ?

4.      Назви правила евакуації потерпілих із будівель, що горять..

  ІV. Підсумок бесіди.

 

ТЕМА 7. ЗАПОБІГАННЯ ВИНИКНЕННЮ ПОЖЕЖ ВІД ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ ТА ПРАВИЛА ГАСІННЯ ТАКИХ ПОЖЕЖ. ДІЇ УЧНІВ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ

Мета: ознайомити учнів з причинами виникнення пожеж та  правилами протипожежної безпеки з електричним струмом; навчити ефективним діям уразі виникнення пожежі; розвивати логічне мислення; виховувати любов до життя, почуття самозбереження.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж

Для запобігання ушкодженню ізоляції та виникненню коротких замикань (і як наслідок — пожежі) не дозволяється:

• зафарбовувати й білити шнури та дроти;

• вішати на них будь-що;

• допускати зіткнення електричних дротів з телефонними, теле- і радіоантенами, гілками дерев і покрівлями споруд;

• використовувати як провідник електричного струму телефонні, радіодроти;

• довільно вбивати в стіни цвяхи: це може призвести до пошкодження схованої ізоляції;

• самостійно здійснювати ремонт електророзеток, переносити електропроводку.

У разі виникнення пожежі в приміщенні школи учні мають виконувати накази й розпорядження вчителів. План евакуації школярів має міститися в рамці під склом на помітному місці. На ньому мають бути позначені також аварійні та запасні виходи.

Не можна ховатися в кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо.

Під час евакуації слід поводитися організовано та не піддаватися паніці.

Дії учнів у разі пожежі

Ознаки початку пожежі

У житлових будинках і підсобних будівлях пожежа може швидко охопити значну площу лише в тих випадках, коли в приміщенні загорілися пролиті горючі рідини (наприклад, через падіння на підлогу керогаза). У газифікованих будинках це може статися внаслідок вибухового спалаху газу. У житлових будинках пожежа найчастіше починається з появи незначного полум’я, якому передує більш або менш тривалий період нагрівання або тління твердих горючих предметів.

Наявність запаху перегрітої речовини та поява легкого, спочатку ледь помітного диму, що згодом починає скупчуватися та виїдати очі, — перші чіткі ознаки пожежі. Електричні дроти, поступово нагріваючись унаслідок перевантаження, спочатку «сигналізують» про це характерним запахом горілої гуми, а потім ізоляція запалюється й горить або жевріє, підпалюючи розташовані поруч предмети. Одночасно із запахом горілої гуми може згаснути світло або електричні лампи горітимуть упівнакалу, що іноді також є ознакою близької небезпеки загоряння ізоляції електродротів.

Коли в приміщенні, де почалася пожежа, є посилена вентиляція (відчинене вікно, двері на балкон) люди, які перебувають у сусідніх кімнатах, іноді дізнаються про пожежу не завдяки диму або запаху гару, а за потріскуванням дерева, схожим на потріскування сухих дров, що палають у грубці. Іноді чути свист, можливі відблиски полум’я.

Про горіння сажі в трубі іноді дізнаються за стугонливим звуком, схожим на завивання вітру, і смолистим запахом сажі, що горить.

Знання ознак пожежі, що починається в житловому будинку, допомагає вчасно виявити й ужити заходів щодо його ліквідації.

Виявивши пожежу, що починається, необхідно насамперед якомога швидше повідомити про це пожежну охорону. Слід мати на увазі, що чим скоріше приїдуть пожежні, тим легше та з меншими збитками буде припинено пожежу. Пожежну команду слід викликати також у разі появи навіть невеликої кількості диму в будинку, коли існує небезпека виникнення пожежі в недоступному для огляду місці або якщо неможливо встановити причину появи диму.

Поширенню пожежі в житловому будинку найчастіше сприяють вентиляційні канали, вікна і двері, крізь які надходить свіже повітря, що дає додатковий приплив кисню, який сприяє розвитку пожежі. Ось чому не рекомендується розбивати шибки у вікнах приміщення, яке палає, і залишати відчиненими двері в сусідні приміщення.

Якщо пожежу помітили пізно й наявних засобів пожежогасіння недостатньо, слід ужити заходів щодо затримання поширення вогню. Для цього необхідно по можливості щільно причинити всі двері та вікна в приміщенні, де почалася пожежа. Щілини між підлогою і дверми можна закласти мокрою тканиною, перекрити газ, вимкнути електроенергію. Якщо будинок або квартира заповнюються димом, дихати слід крізь мокру тканину, а рухатися якнайближче до підлоги (там менше диму). Слід пам’ятати, що діти, злякавшись вогню або диму, можуть сховатися у відлюдних місцях (під ліжком, у шафі) і не озиватися на незнайомі голоси.

Перш ніж відчинити двері в будинку, що палає, доторкніться до них зворотним боком долоні. Не відчиняйте їх, якщо відчуєте, що двері теплі: за ними — вогонь. Постарайтеся вивести з будинку (квартири), що палає, людей, які перебувають там. Не намагайтеся захопити із собою цінні речі та інше майно.

Вибирайте якомога більш безпечний шлях евакуації й постарайтеся не панікувати. Не користуйтеся ліфтами під час пожежі. Спускайтеся лише сходами. Ніколи не біжіть навмання. Після прибуття пожежників безсуперечно виконуйте їхні команди. Не заходьте назад у приміщення, що горить, аж поки пожежники не скажуть, що небезпеки немає.

А що робити, якщо вогонь відрізав шлях до виходу?

Головне — постарайтеся зберегти спокій. Ідіть у найдальшу від приміщення, яке палає, кімнату, щільно причиняючи за собою всі двері. Відчиніть вікно й постарайтеся привернути увагу перехожих криками про допомогу. Почувши вас, вони викличуть пожежну охорону.

Якщо ваша квартира розташована невисоко й вам загрожує безпосередня небезпека, вибирайтеся через вікно. При цьому вилазьте вперед ногами, тримаючись руками за вікно, опустіть тіло, максимально наблизившись до землі, а потім стрибайте.

Порядок виклику пожежної охорони

Телефон пожежної охорони — «101».

Слід пам’ятати, що правильне й повне повідомлення про пожежу дозволить пожежній охороні передбачити можливу обстановку та прийняти необхідні рішення, які дадуть можливість у найкоротший строк зосередити в місці пожежі відповідні сили й засоби з його ліквідації. На додаток до відомостей про об’єкт пожежі та його адресу необхідно вказати місце виникнення, зовнішні ознаки пожежі, наявність загрози людям, зручний проїзд, а також назвати своє прізвище.

Існує правило: той, хто викликав пожежних, повинен організувати їх зустріч і вказати найкоротший шлях до місця пожежі.

Якщо пожежа виникла вдома, можливо, евакуюватися доведеться в темряві та з іншими ускладненнями. Вибиратися з приміщення, що палає, буде набагато простіше, якщо заздалегідь спланувати та продумати свій шлях евакуації:

• переконайтеся, що спланований вами шлях евакуації не має перешкод, покриття підлоги не має дефектів, об які можна спіткнутися;

• якщо існують серйозні труднощі з пересуванням (інвалідність), бажано, щоб ваша кімната перебувала на першому поверсі або якнайближче до виходу;

• за потреби допомоги під час пересування біля ліжка має перебувати обладнання, що сповіщає (дзвоник або телефон).

Якщо пожежа виникла, ви повинні знати, що робити в цьому випадку:

• необхідно негайно викликати пожежну охорону за номером «101», повідомивши свою точну адресу й об’єкт пожежі, та зустріти пожежну охорону;

• якщо поруч є дорослі, відразу покличте їх на допомогу;

• якщо горіння тільки-но почалося, ви легко загасите вогнище водою, накривши товстою ковдрою, покривалом, закидавши піском, землею;

• у жодному разі не гасіть водою електропроводку й електроприлади, що перебувають під напругою: це небезпечно для життя;

• якщо ви бачите, що не зможете впоратися з вогнем і пожежа набуває загрозливих розмірів, терміново залиште приміщення;

• ніколи не ховайтеся в задимленому приміщенні в тихих місцях.

І все-таки пам’ятайте, що пожежі легше запобігти, ніж загасити, і що маленький сірник може обернутися великим лихом.

Пожежі в житлових і промислових спорудах, а також будинках, у яких розташовані установи й організації, можуть виникнути через несправність електричних мереж або через їх неправильну експлуатацію. Це пояснюється тим, що під час проходження електричного струму через провідник відбуваються втрати електричної потужності, внаслідок чого провідник нагрівається. Електричні мережі розраховуються таким чином, щоб у процесі їх експлуатації втрати потужності в мережах, а значить, і тепло, що виділяється в довкілля, не перевищували гранично допустимих норм, установлених державними стандартами. Якщо в електричних мережах виділяється відчутне тепло, значить не витримуються правила експлуатації електроустаткування й електричних мереж, що може призвести до короткого замикання в мережі, до самозаймання ізоляції провідників і, як наслідок, до пожежі.

Коротке замикання — це утворення електричного контакту внаслідок такого з'єднання провідників електричного кола, яке не передбачене нормальними умовами роботи, що супроводжується значним збільшенням сили струму в колі, виділенням тепла і може супроводжуватися електричними розрядами, аж до електричної дуги.

Коротке замикання в електричних мережах може виникнути:

—унаслідок зіткнення двох неізольованих провідників через порушення ізоляції частин електричних мереж і устаткування;

—унаслідок перевантаження електричної мережі, коли потужність, яку споживає мережа, перевищує гранично допустиму (тобто до джерела живлення підключено велику кількість електроприладів);

—під час проведення будівельних, ремонтних та інших робіт, коли через недотримання правил експлуатації електричних мереж або через незнання місць розташування проводів відбувається пошкодження ізоляції чи з'єднання двох провідників металевими частинами будівельних інструментів.

Якщо на місці виникнення короткого замикання виявляються горючі матеріали або конструкції, вони моментально займаються.

Самозаймання електричних мереж може виникнути внаслідок порушення або ослаблення контакту провідників у місцях їх приєднання до струмоприймачів, а також через значне перевантаження електричних мереж. У разі поганого контакту може виникати іскріння, а в разі значних навантажень — електрична дуга. Усе це може призвести до самозаймання підрозетників, горючих перегородок, стін тощо.

Для запобігання небезпечним наслідкам коротких замикань і перевантаженням в електричних мережах застосовують релейний захист або встановлення плавких запобіжників, що забезпечують швидке вимикання небезпечної ділянки мережі. Ці пристрої розривають електричне коло, якщо сила струму перевищить допустиме значення.

Релейний захист — комплексний електричний пристрій для захисту електроустаткування й електричних мереж при аварійних режимах. У релейному за-хисті застосовуються захисні реле, що автоматично реагують на задану зміну контрольованого параметра (струму, напруги, потужності або частоти).

Плавкий запобіжник — найпростіший пристрій, що розриває електричну мережу, якщо сила струму перевищить допустиме значення.

У сучасних будинках для захисту електропроводки у квартирах  застосовуються автомати релейного захисту. Але в будинках старої забудови, а також у приватних будинках найчастіше застосовуються запобіжники з плавкими вставками. Нерідко трапляються випадки, коли плавка вставка замінюється вставкою з тугоплавкого матеріалу (мідного чи алюмінієвого проводу тощо), встановлюються саморобні запобіжники, а то й просто запобіжники знімаються і замінюються проводами або пучками проводів. Вони не можуть запобігати небезпечним наслідкам перевантажень і коротких замикань і є пожежонебезпечними.

Необхідно пам'ятати також, що, крім перелічених, причинами виникнення пожежі від електричного струму можуть бути:

—несправність електропобутових приладів і електротехніки;

—залишені без нагляду електропобутові прилади й оргтехніка;

—користування саморобними електропобутовими приладами, ялинковими гірляндами тощо.

Причиною загоряння можуть стати будь-які несправні електроприлади: холодильники, пилососи, праски, вентилятори тощо. Зазвичай найслабшими їх місцями є вимикачі, штепсельні вилки та шнури, розхитані розетки. Слід відзначити, що з-поміж усіх електропобутових приладів найбільш частою причиною виникнення пожежі є телевізор. Можуть горіти телевізори будь-якої моделі, зроблені в будь-якій країні. З телевізором, як і з будь-яким іншим електроприладом, необхідно поводитись обережно: не бити кулаком по вимикачу й по корпусу, якщо зникло зображення, не смикати за шнур і т. д. Телевізори загоряються частіше від інших електроприладів. Річ у тім, що в них використовуються дуже високі напруги: від 9 кіловольтів у чорно-білих телевізорах до 30 кіловольтів у кольорових із великим розміром екрана. Така напруга вже сама по собі є небезпечною, особливо в портативних модифікаціях, де і напруги великі, і щільність монтажу значна.

Усередині телевізора виробляється досить багато тепла. Тому він має добре охолоджуватися. Не накривайте телевізор усілякими серветками, не влаштовуй-те на ньому смітник старих газет, закриваючи при цьому вентиляційні отвори, не встановлюйте його в нішах меблевої стінки, не ставте біля опалювальної батареї. Крім цього, необхідно пам'ятати, що час безперервної роботи телевізора має не перевищувати 4—5 годин, після чого його необхідно вимкнути на 0,5—1 годину для того, щоб він охолов, особливо якщо температура в кімнаті значно перевищує 20 °С.

Несправність, що призводить до загоряння телевізора, може виникнути зовсім несподівано.

Іноді телевізор явно не повністю справний, але власник продовжує дивитися його або тримає ввімкненим, а то й стукає по корпусу в надії, що дефект зникне. Якщо телевізор перестав приймати одну з програм, у нього пропав який-небудь із кольорів або з'явилися негаразди зі звуком, подальша експлуатація телевізора допустима. Але якщо екран повністю згас, звук супроводжується клацанням, а тим більше оглушливим стрілянням, шипінням, якщо з'явився запах горілої пластмаси, телевізор слід негайно вимкнути й від’єднати мережну вилку від розетки.

Іноді ми буваємо легковажними, неправильно експлуатуючи електронагрівальні прилади (праски, плитки, чайники тощо), нерідко забуваємо, що прилад увімкнений, і залишаємо його без нагляду. При цьому він перегрівається, що може спричинити пожежу. Спіраль електроплитки, наприклад, нагрівається до 600—700 °С. Дерев’яний стіл, стілець або підлога, якщо на них поста-вити нагрівальний електроприлад без вогнетривкої підставки, можуть зайнятися. Електронагрівальні прилади необхідно ставити на негорючі підставки як найдалі від штор, фіранок та інших легкозаймистих предметів. Особливо небезпечними є електроприлади з відкритими спіралями та саморобні електроприлади, що можуть бути виконані без дотримання правил пожежної й електричної безпеки. Слід відзначити, що часто використовуються саморобні електроприлади великої потужності, особливо опалювальні, що може призвести до пожеж як через перевантаження електричних мереж, так і через загоряння окремих предметів, у тому числі й підлоги, на якій ці прилади встановлюються.

Серед усіх причин пожеж від електричного струму переважають залишені без нагляду ввімкнені електричні прилади: залишений на ніч або на час походу до магазину опалювальний прилад, телевізор, який працює вночі, коли господар мирно спить, або забута вранці праска.

Правила гасіння пожеж, викликаних електричним струмом

Відомо, що для виникнення пожежі необхідні три умови: наявність горючої речовини, кисню і теплового імпульсу для нагрівання горючої речовини до необхідної температури. У разі пожеж, викликаних електричним струмом, як тепловий імпульс виступає електричний струм. Отже, в першу чергу потрібно вимкнути предмет, що горить, від джерела електричного струму. Ні в якому разі не намагайтеся вимикати палаючий електроприлад за допомогою вимикача. Для того щоб вимкнути електроприлад, який горить, від джерела живлення, необхідно вимкнути живлення на щитку на сходовому майданчику або на рубильнику (вимикачі) біля входу в будинок, квартиру. Можна також вийняти вилку з розетки, якщо ви впевнені, що в проводці немає короткого замикання.

Для боротьби з пожежами, які виникли від електричного струму, на початковій стадії можливе застосування вогнегасників промислового виробництва. За-раз промисловістю випускаються вогнегасники, які поділяються на такі типи залежно від вогнегасної речовини:

—водні;

—пінні (повітряно-пінні та хімічні пінні);

—порошкові;

—вуглекислотні;

—хладонові;

—комбіновані.

У сучасних вогнегасниках широко використовуються такі вогнегасні речовини.

Вода — рідина за температури від 0 до 100 °С. Основний спосіб впливу на горіння — охолодження. Має вторинний ефект — перетворюючись на пару, ізолює вогнище пожежі та знижує вміст кисню в зоні горіння.

Способи подачі — компактний або розпилений струмінь.

Вода з добавками. З метою поліпшення властивостей і підвищення ефективності гасіння у воду додають різні речовини. Для зниження поверхневого натягу застосовують поверхнево активні речовини (ПАР): (піноутворювачі, сульфаноли та ін.). Для підвищення в'язкості застосовують загущу вальні добавки, наприклад натрій-карбоксиметилцелюлозу (КМЦ). Ведуться роботи зі створення нових добавок, які підвищують вогнегасну здатність води.

Піна — дисперсна система, яка складається з осередків — пухирців газу, роз-ділених плівками рідини. Основний спосіб впливу на горіння — ізоляція вогнища горіння. Додатковий — охолодження за рахунок наявної води.

За способом одержання піни поділяються на хімічні та повітряно-механічні. Хімічна піна утворюється в результаті хімічної реакції між лужною та кислот-ною частинами заряду. Повітряно-механічна піна утворюється в результаті механічного розпилення розчину піноутворювача та його змішування з повітрям у піногенераторах.  

Піни поділяються за кратністю (відношення об'єму піни до об'єму розчину, з якого її отримано) на піни низької кратності (до 10), середньої (10—200), високої (більша від 200).

Вогнегасні порошки — подрібнені мінеральні солі з різними добавками. Основний спосіб впливу на горіння — інгібування.

Додаткові ефекти: розбавлення пар палива, створення перешкод вогню, охолодження.

Вогнегасні порошки поділяються на порошки загального і спеціального призначення. Вогнегасні порошки загального призначення застосовуються для гасіння пожеж електроустаткування під напругою (за винятком ПСБ-3). Вогнегасні порошки спеціального призначення застосовуються для гасіння пожеж горючих металів. Спосіб впливу — ізоляція палаючої поверхні від довколишнього повіт-ря.

Вуглекислий газ — безбарвний газ без запаху і смаку за 0 °С І 760 мм рт. ст. Температура замерзання — -56,6 °С. Критична температура -31 °С.

Основний спосіб впливу на горіння — розбавлення паро газоповітряної суміші горючих пар і газів із повітрям (киснем), додаткове охолодження (твердий карбон діоксид).

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1. Чому  виникають пожежі в електричних мережах?

2. Які ви знаєте наслідки  пожеж?

3. Які правила гасіння пожеж в електричних мережах ви знаєте і?

 ІV. Підсумок бесіди.

 

 

ТЕМА 8. ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД ПОЖЕЖ. ШКІДЛИВІСТЬ І НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ ТЮТЮНОПАЛІННЯ

Мета: ознайомити учнів з правилами надання першої допомоги постраждалим від пожежі, пояснити учням ще один аспект небезпечності куріння; виховувати почуття відповідальності, ціннісне ставлення до власного здоров'я.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Порятунок людей під час пожежі. Долікарська допомога потерпілим від пожеж

Виявивши дим у під'їзді, у вікні або в якомусь іншому місці житлового будинку чи виробничого приміщення, приміщення навчального закладу тощо, спробуйте з'ясувати, що відбувається звідки йде дим.

Якщо в приміщенні виникла пожежа і ви виявилися її свідком, необхідно:

—сповістити сусідів та інших людей про виникнення пожежі;

—негайно сповістити про пожежу службу пожежної охорони за телефоном 101, чітко назвавши при цьому адресу й місце, де виникла пожежа, а також своє прізвище, ім'я, по батькові, адресу проживання і телефон, із якого ви телефонуєте. Не дивуйтеся багатьом питанням, які ставить черговий. Пожежна команда в цей час уже їде на ваш виклик. Телефонувати до пожежної служби потрібно й у тому разі, якщо хтось уже викликав допомогу,— треба повідомити, у якій квартирі перебувають люди. Ця інформація передається по рації на місце пожежі, і в разі потреби пожежні подадуть допомогу;

—вивести дітей і літніх людей із приміщення, покликати на допомогу дорослих і тільки після цього почати гасити вогонь самотужки, використовуючи вогнегасники та підручні засоби. Підручними засобами можуть бути мокра тканина, пісок, вода та ін.

Під час гасіння пожежі та рятування людей необхідно пам’ятати, що дорослі найчастіше в змозі привернути до себе увагу, дати знати про свою присутність. Якщо вони застигнуті зненацька вогнем або димом і від цього непритомніють, то шукати їх потрібно, в основному, поряд зі входами, біля вікон або інших можливих виходів. Хворі люди, які не в змозі рухатися, можуть бути в ліжках, на стільцях або поряд із ними.

Великі труднощі/виникають у пошуку на пожежах дітей. Зазвичай вони ховаються в місцях, які дорослим не спадають на думку, тому з їх виявленням і порятунком часто спізнюються.

Увага! Маленькі діти можуть сховатися в шафі, під ліжком, під столом, у туалеті, у ванній, під ковдрою і найчастіше не відгукуються.

У разі пожеж у хмарочосах або інших дуже високих будівлях необхідно враховувати, що автоматичні сходи пожежних машин піднімаються в кращому разі на висоту 50 м. Таким чином, ті, хто перебуває нижче від цієї висоти, можуть ви-зирнути і покликати на  допомогу з вікон, а хто вище — повинні швидко вибрати-ся на дах, де їх помітять із гелікоптерів.

Під час пожежі люди часто стрибають з явно смертельної висоти. На це їх штовхає страх. Намагайтесь використовувати всі можливості та засоби для рятування, підтримуйте в собі та оточуючих присутність духу.

Надання допомоги потерпілому під час пожежі

Щоб надати першу долікарську допомогу під час пожежі, потрібно насамперед з'ясувати ступінь і характер ураження. Воно може  |виражатися у вигляді опіків, отруєння продуктами горіння або механічних травм.

Залежно від міри ураження розрізняють чотири ступені опіку.

Опік І ступеня. У цьому випадку уражено лише епідерміс, місце  опіку червоніє, з'являється невелике відчуття болю і припухлість, але без утворення пухирів. Зазвичай такі опіки мають локальний характер.

Опік ІІ ступеня характеризується  появою на шкірі пухирів. У цьому випадку уражені дерма й епідерміс. Опіки II ступеня дуже болючі й викликають набряк, який не спадає кілька днів.

Опік III ступеня характеризується ушкодженням усіх шарів шкіри, включаючи підшкірний, і пов'язаний з ушкодженням м’язових тканин. Такі опіки приз-водять до великої втрати вологи, можуть викликати шок і смерть.

Опік IV ступеня характеризується великим ураженням тканин і обвугленим кісток. Як правило, призводить до шоку, відсоток виживання після таких опіків мінімальний.

Опіки будь-якого ступеня спричинюють зміни як у місці ураження, так і в усьому організмі. Відбувається велика втрата рідини, розпад білків, що призводить до всмоктування токсинів і отруєння організму. Велике значення має площа ураження. Так, у разі опіку І ступеня шок настає при ураженні більш як 30 % шкірного покриву, у разі опіку II ступеня шок настає при ураженні 10 % шкірно-го покриву.

Коли потерпілий зазнає первісного шоку, він різко збуджений, але потім настає загальмованість, знижується частота дихання І пульсу. Шок, який розвивається через 1—2 доби після опіку, називається вторинним. У дітей опіковий шок настає після опіку 3—5% поверхні тіла.

Надання допомоги потерпілому при опіках:

—якщо на людині горить одяг або волосся і вона біжить — зупиніть її;

—поваліть її на землю;

—облийте водою;

—якщо під руками немає води, накиньте на потерпілого щільну тканину (мо-кру), пальто або ковдру;

—як тільки вогонь згасне, зніміть одяг, який горів, щоб гаряча тканина не була довго притиснута до обгорілої шкіри;

—не вкутуйте палаючу людину з головою — гази, що виділяють¬ ся під час горіння, можуть викликати серйозні ушкодження дихальних шляхів;

—не зривайте одяг з обпаленого тіла;

—акуратно розріжте ножицями і зніміть те, що знімається;

—на опік до приїзду швидкої допомоги накладіть суху стерильну пов'язку або пропрасовану тканину. Не можна промивати опікову рану, торкатися місця опіку руками, проколювати пухирі, обривати прилиплі шматки одягу, змазувати поверхню опіку будь-чим, особливо олією, або засипати порошками, оскільки це сприяє потраплянню інфекції й утруднює хірургічну обробку рани; якщо людина притомна — дайте їй знеболювальний засіб — анальгін, баралгін тощо;

—якщо довго не приїжджає «швидка допомога», дайте потерпілому багато пиття.

У разі непритомності піднести до носа потерпілого ватку, змочену нашатирним спиртом, не притуляючи до слизових оболонок носа. Стежити за тим, щоб язик потерпілого не западав у горло.

Якщо дихання зупинилося або дуже різке і поверхневе, необхідно зробити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс», у разі зупинки серця — непрямий масаж серця.

При виникненні пожеж від електричного струму часто відбувається ураження електричним струмом (місцеве, що виникає в разі ураження окремих частин організму, і загальне, коли уражається весь організм). У цьому випадку необхідно:

1. Припинити доступ електричного струму до потерпілого. Для цього використовується будь-який сухий неметалевий предмет, який не є провідником електричного струму, щоб відкинути провід від потерпілого; якщо потерпілий у стані коми, повернути його на живіт.

2. У випадку раптової зупинки серця завдати удару по грудині й узятися до реанімації.

3. Надавати допомогу в такому порядку: зупинити кровотечу, накласти стерильні пов'язки на рани й опіки, накласти шини на кінцівки в разі переломів.

Неприпустимим є:

• торкатися потерпілого без його знеструмлення, інакше неминуче ураження електричним струмом;

• шукати вимикач або рубильник, якщо можна відкинути проводи від потер-пілого за допомогою підручних засобів;

• торкатися проводів руками або іншими частинами тіла;

• припиняти реанімаційні заходи до появи трупних плям;

• наближатися до проводу, що лежить на землі, бігом або швидким кроком.

Коли на землю потрапляє оголений провід, що перебуває під високою напругою, довкола нього створюється електричне поле, сильніше поблизу проводу і слабше далі від нього. Коли людина наближається до проводу (а якщо уражений поряд, то й до ураженого), між двома її ногами виникає крокова напруга, яка тим сильніша, чим ширший крок у зоні дії так званого «електричного кратера».

Наближатися до ураженого в зоні «електричного кратера» необхідно або стрибаючи на одній нозі, або гусячим кроком, коли п'ята однієї ноги обов'язково торкається носка іншої ноги.

У результаті перебування в задимленому приміщенні потерпілий може отруїтися продуктами горіння, що викликають порушення діяльності центральної нервової та серцево-судинної систем. Серед продуктів го-ріння найбільш небезпечним є чадний газ.

Чадний газ — украй токсична речовина, за кімнатної температури активно реагує з киснем і тому здатна зменшувати концентрацію кисню в крові; але найнебезпечніша дія полягає в тому, що він утворює дуже міцні комплекси з залізом, яке є основою гемоглобіну — переносника кисню в крові, у результаті чого кров частково або повністю втрачає здатність переносити кисень. Людина, яка отруїлася чадним газом, відчуває головний біль, запаморочення, загальну слабкість, сонливість, нудоту, починається блювота, людина швидко непритомніє, настає зупинка дихання і, якщо вчасно не буде надано медичну допомогу, може настати смерть. Тому навіть невелика концентрація чадного газу в повітрі становить серйозну небезпеку для життя. Головний симптом отруєння чадним газом — непритомність.

Ураження чадним газом буває трьох ступенів.

Перший ступінь — легкий. Людина або не непритомніє взагалі, або непритомніє на короткий час. Вона відчуває шум у вухах, пульсацію венозних судин, головний біль, спрагу, страх.

Другий ступінь — середній. Людина непритомніє на відносно тривалий час. Вона отямлюється тоді, коли опиняється на свіжому повітрі. Крім того, у потерпілих спостерігається психомоторне збудження, неадекватна поведінка, почервоніння обличчя, підвищення температури до 38—40 °С.

Третій ступінь — тяжкий. Вміст чадного газу в крові сягає 60— 80 %, що при-зводить до тривалої непритомності, порушення дихання (воно стає прискореним і поверхневим). Додаткові ознаки отруєння даного ступеня — шкіра блідо-синюшна, мимовільне випорожнення кишечника і сечового міхура.

При отруєнні чадним газом необхідно діяти швидко й рішуче:

— Винести потерпілого на свіже повітря.

—Викликати лікаря.

ОТЖЕ!

Домедична допомога постраждалим від пожеж

Швидкість та якість надання долікарської медичної допомоги визначається підготовленістю осіб, що знаходяться поруч. Якщо хтось постраждав від пожежі, слід:

• заспокоїти постраждалого, покликати дорослих;

• якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого цупку тканину;

• тільки-но вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати обгорілу шкіру;

• не зривати одяг з обгорілого тіла, а акуратно розрізати його ножицями та зняти те, що знімається;

• до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту ганчірку.

Найбільш характерними видами ушкодження організму людини під час пожежі є: травматичний шок, термічний опік, ядуха, синці, переломи, поранення.

Забороняється:

• перетаскувати потерпілого на інше місце, якщо йому ніщо не загрожує, а першу долікарську допомогу можна надати на місці. Особливо це стосується переломів, ушкоджень хребта, проникаючих поранень;

• давати воду й ліки постраждалому, що перебуває без свідомості, тому що він може задихнутися;

• видаляти сторонні предмети, що виступають із грудної, черевної або черепної порожнини, навіть якщо здається, що їх можна легко витягти;

• залишати потерпілого, що перебуває без свідомості, на спині, щоб він не захлинувся в разі нудоти, блювоти або кровотечі.

Необхідно:

• якомога швидше викликати «швидку допомогу», точно й виразно описавши місце, де сталося лихо. Якщо ви не впевнені, що вас правильно зрозуміли, дзвінок краще продублювати;

• до приїзду «швидкої допомоги» спробувати знайти медичного працівника, який зможе надати постраждалому більш кваліфіковану допомогу;

• у випадку, коли зволікання може загрожувати життю потерпілого, слід надати йому першу долікарську допомогу, не забуваючи про головний медичний принцип — «не нашкодь».

Головними заходами надання першої долікарської допомоги є такі.

У разі травматичного шоку:

• обережно покласти потерпілого на спину, у разі блювоти повернути голову набік;

• перевірити, чи є подих, чи працює серце. Якщо немає — почати реанімаційні заходи;

• швидко зупинити кровотечу, іммобілізувати місця переломів;

• дати знеболювальне, за його відсутності — 50–70 г алкоголю;

• у разі пригніченого подиху й серцевої діяльності ввести адреналін, кордіамін, кофеїн.

Забороняється:

• переносити потерпілого без надійного знеболювання, а в разі переломів — шинування;

• знімати прилиплий унаслідок опіку одяг;

• давати пити, якщо потерпілий скаржиться на біль у животі;

• залишати хворого без спостереження.

У разі термічного опіку:

• звільнити обпалену частину тіла від одягу; за потреби розрізати тканину, не здираючи клапті, що пристали до тіла;

• не можна розкривати пухирі, торкатися опікової поверхні руками, змащувати її жиром, маззю та іншими речовинами.

У разі обмежених опіків I ступеню на почервонілу шкіру рекомендується накласти марлеву серветку, змочену спиртом. За обмеженого опіку слід негайно почати охолодження місця опіку (прикривши його серветкою та ПХВ-плівкою) водопровідною водою впродовж 10–15 хв., після чого на уражену поверхню накласти чисту, краще стерильну, не дужу тугу пов’язку, увести знеболювальні засоби (анальгін, баралгін тощо).

У разі великих опіків слід накласти потерпілому пов’язки, напоїти гарячим чаєм, дати знеболювальне й тепло загорнути, після чого терміново доставити його до лікарні. Якщо перевезення постраждалого затримується або триває довго, йому дають пити лужно-сольову суміш (1 чайну ложку кухонної солі та 1/2 чайної ложки харчової соди, розчинені у двох склянках води).

Розпочинаючи надання першої долікарської допомоги потерпілому від пожежі, рятувальник повинен чітко уявляти послідовність власних дій у конкретній ситуації. Час відіграє вирішальну роль.

Це важливо знати

Під час горіння виділяються отруйні гази: синильна кислота, фосген та ін., а вміст кисню в повітрі зменшується. Ось чому небезпеку становить не лише й навіть не стільки вогонь, скільки дим і гар від нього. Слід ураховувати й можливі реакції організму людини на збільшення концентрації продуктів горіння:

• чадного газу: 0,01 % — слабкий головний біль; 0,05 % — запаморочення; 0,1 % — непритомність; 0,2 % — кома, швидка смерть; 0,5 % — миттєва смерть;

• вуглекислого газу: до 0,5 % — не впливає; від 0,5 до 7 % — почастішання серцевого ритму, початок паралічу дихальних центрів; понад 10 % — параліч дихальних центрів і смерть.

Шкідливість і небезпечність тютюнопаління

Ще одна причина, яку слід відзначити особливо, — це недбалість під час паління. Курців у нас поки ще багато, звідси й велика ймовірність пожеж. Нерідко можна спостерігати, як окремі люди, запалюючи цигарку, кидають палаючі сірники й недопалки абикуди, палять у заборонених місцях, кладуть недопалки на дерев’яні предмети, поблизу речей, здатних запалитися в разі найменшого зіткнення з вогнем. Спеціально проведені досліди показали, що максимальна температура тліючої цигарки коливається в межах +300…+420 °С, час її тління — 4–8 хв. Цигарка в момент запалення має температуру +310…+320 °С, час тління — 26–30 хв. Спричинивши тління горючого матеріалу, сам недопалок через якийсь час гасне, але утворене ним вогнище тління за сприятливих умов може перетворитися на пожежу. Недопалок, кинутий на деревну стружку, спричиняє її тління. Тепло, що виділяється при цьому, проникає вглиб стружки. Через 2,5–3 год температура піднімається до +410…+470 °С і відбувається запалення. Тліючий недопалок здатний спричинити запалення паперу. Якщо недопалок лежить на поверхні, процес запалення триває 45–50 хвилин. У разі потрапляння недопалка на глибину 5–10 см, він запалюється значно швидше — через 12–35 хв. Приблизно такі самі наслідки виникають у разі потрапляння недопалка в сіно або солому.

Дуже небезпечно палити лежачи в ліжку, особливо в нетверезому стані. Курець засинає, цигарка падає на постіль і починається пожежа. Як правило, у цьому випадку курець отримує дуже сильні опіки або гине.

Запам’ятай, що максимальна температура запаленої цигарки -300-420° при терміні горіння 4-8 хвилин. Це викликає тління і як результат загорання предметів на які було покладено недопалок. Це стає причиною близько16% всіх пожеж.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1.      Назвіть основні правила першої допомоги у разі опіків.

2.      В чому полягає небезпека шоку і які протишокові заходи ви знаєте ?

3.      Якими будуть ваші дії у разі пожеж від електричного струму ?

4.      Як надається допомога потерпілим від отруєння чадним газом ?

5.      У чому полягає небезпечність куріння з точки зору протипожежної безпеки?

ІV. Підсумок бесіди.

 

 Тема 9.  Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку у лісі.

Мета: ознайомити учнів з причинами виникнення пожеж у лісі та наслідками недотримання правил протипожежної безпеки; навчити учнів  правильно діяти у випадку виявлення пожежі у лісі,  знаходити правильний вихід із складних ситуацій; розвивати навички самозахисту в екстремальних умовах; вховувати розсудливість, почуття відповідальності за свої вчинки.

Хід бесіди.

І. Повідомлення теми та мети бесіди.

ІІ. Основний матеріал бесіди.

Пожежа — стихійне лихо, що має катастрофічні наслідки для природи й людей.

Найчастіше лісова пожежа провокується людською недбалістю: не загашені багаття, кинуті недопалки, іскри вихлопів. Рідше вона починається в результаті удару блискавки в сухостійне дерево або внаслідок тривалого тертя дерев. Найбільш пожежонебезпечними ліси стають у період сухої та спекотної погоди.

Літо — час пікніків. А будь-який пікнік зазвичай не обходиться без багаття. На «живому» вогні так чудово присмажити хліб, а у вугіллі — спекти картоплю. А якщо «у програмі» шашлик, то без багаття — аж ніяк!

Одне лихо — далеко не всі знають, як правильно розпалювати багаття. А як?

Якщо ви з друзями багато років виїжджаєте на те саме місце, користуйтеся старими кострищами. Своїми, чужими — не важливо. А важливо, щоб багаття горіло на галявині, подалі від дерев і кущів. Інакше від полум’я можуть спалахнути гілки, а там і до лісової пожежі недалеко.

Якщо старого кострища немає, виберіть рівне місце посередині галявини, подалі від дерев і кущів. Гострим ножем підріжте дерен до землі по колу майбутньої межі багаття. Розріжте дерен внутрішньої частини кола на вісім однакових частин. Акуратно підріжте кожну частину, переверніть і покладіть по периметру кострища.

Складіть сухі дрова та дрібні гілочки. Для розпалювання можна взяти клапоть газети або бересту. До речі, багаття зручніше за все розпалювати звичайними сірниками, а не запальничкою.

Не кладіть відразу занадто багато дров — велике полум’я не гріє, а обпалює, і стежити за ним складніше. Поки багаття горить, дивіться, щоб іскри не розліталися.

Перед тим як іти, обов’язково залийте вугілля водою, навіть якщо вам здається, що воно остаточно згасло. Дерен покладіть на місце. І не забудьте забрати із собою сміття — порожні пластикові пакети та пляшки, консервні бляшанки, серветки. Складіть сміття в пластиковий пакет і викиньте в перший же сміттєвий контейнер, який побачите дорогою додому.

Причини пожеж у лісі

Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але головною причиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини.

Пам’ятайте, що вкрай небезпечно:

·        кидати палаючі сірники, недопалки;

·        палити суху траву;

·        розводити вогнища;

·        залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речовиною клапті тканини.

Причини загорянь лісових масивів можуть бути найрізноманітнішими. Майже 90 % лісових пожеж виникають через недотримання правил пожежної безпеки поводження з вогнем в місцях праці та відпочинку.

Ліс — наше багатство, і не допустити його знищення вогнем — нам по силах.

 У пожежонебезпечний період слід дотримуватися особливої обережності в поводженні з вогнем.

 Не розпалюйте багаття в лісі, якщо в цьому немає нагальної потреби.

 Пам’ятайте: за жодних умов не можна розпалювати багаття під пологом хвойного молодняку, на торф’яних ґрунтах, а також у пожежонебезпечну погоду.

 Не можна залишати багаття без догляду, залишати місця привалу, не переконавшись у тому, що багаття загашено. Тримайте напоготові засіб пожежогасіння. Ретельно дотримуйтесь правил розведення багать.

 Забороняється кидати палаючі сірники, непогашені недопалки (виробіть у себе звичку: не кидати використаний сірник, не переломивши його пальцями, тому що, не загасивши сірника, його не можна зламати).

 Не їдьте до лісу в автомобілі без вогнегасника. Не можна заправляти пальним баки під час роботи двигунів внутрішнього згоряння, а також палити поблизу машин, що заправляються пальним.

Для запобігання виникненню пожеж кожний громадянин зобов'язаний суворо додержувати встановлених правил щодо їх попередження у житлових будинках, на підприємствах, у лісах, на торф'яниках, у домі та в інших місцях.

На об'єктах народного господарства, з урахуванням виробничих умов, встановлюється протипожежний режим і розробляються інструкції як для всього об'єкта, гак і для окремих цехів, дільниць, бригад. В інструкціях наводяться норми зберігання різних матеріалів, зазначаються місця, де не можна курити і влаштовувати відкрите полум'я, описується порядок дій у разі виникнення пожежі.

Більшість  лісових,  торф'яних  і  польових  пожеж виникають  поблизу  населених  пунктів  і  доріг  через необережне   поводження   з   вогнем,   від   непогашених вогнищ   чи   іскор,   що   вилітають   із   вихлопних  труб автомобілів,   тракторів.   Особливо   легко   загоряються хвойні ліси, сухі торф'яники, дозрілі хліба, суха трава. Тому не можна розводити вогнища у лісах, особливо хвойних, на торф'яниках, у заростях очерету, поблизу посівів зернових. Не дозволяється курити у лісі (можна на спеціально обладнаних майданчиках), біля валків скошеного хліба, під час роботи на комбайнах, тракторах,  підбирачах, автомобілях. Усі машини повинні бути обладнані іскрогасниками.

Пам'ятайте! Куди б Ви не вирішили піти, де б не планували перебувати, Ви можете опинитись у екстремальних умовах. Тому:

• знайте приблизно свій шлях мандрівки;

• майте при собі засоби визначення напрямків сторін горизонту;

• майте одяг, придатний для будь-яких погодних умов;

• майте достатньо їжі, води, сірників, речей та засобів для захисту свого життя.

Пожежі в лісах, степах та на торфовищах. Що робити, якщо Ви потрапили до епіцентру пожежі?

• Не панікуйте та не тікайте у протилежний від вогню бік, від полум'я, що швидко наближається, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову й обличчя одягом.

• 3 небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню. Якщо втекти від полум'я неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, при наявності водойми ввійдіть в неї або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі, - воно тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини.

• Гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілка-ми листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами. Будьте обережні в місцях горіння високих дерев - вони можуть впасти та травмувати Вас.

• Під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з поля зору інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок перегукуючись.

• Особливо обережно поводьтесь у місцях торф'яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі провалля, тому пересувайтесь, по можливості, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів.

• Після виходу з епіцентру пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Якщо Ви потрапили в зону небезпеки

Постарайтеся швидко проаналізувати обстановку: напрямок і силу вітру, стан людей, рельєф місцевості.

Визначте вогнище пожежі, напрямок і швидкість її поширення й негайно рухайтесь у безпечне місце.

У разі швидкого наближення фронту пожежі киньте спорядження, залишіть тільки медичну аптечку, сигнальні засоби й НЗ продовольства.

Тікати від пожежі слід лише в навітряний бік (іти на вітер), обходячи вогнище пожежі збоку.

У разі наближення пожежі рясно змочіть одяг і ляжте у воду. На мілководді загорніться з головою в спальний мішок, попередньо намочивши його та одяг. Зробіть багатошарову пов’язку для обличчя, яку теж змочуйте водою.

У разі потрапляння у вогнище пожежі необхідно зняти з тіла весь нейлоновий, капроновий та інший одяг, що плавиться, позбутися пального й легкозаймистого спорядження.

Забороняється підпалювати дерева з метою подачі сигналів небезпеки.

Вийшовши із зони пожежної небезпеки, слід відразу ж повідомити в місцеві центри управління в справах ЦЗ й НС про час і місце виникнення та виявлення пожежі.

Протипожежні заходи в лісі не складні й зовсім не потребують матеріальних затрат.

Лише обережного дбайливого ставлення, розуміння серйозності можливих наслідків.

Тож оберігаймо "зеленого друга" від знищення вогнем. Щоб завжди милуватися його красою, знаходити затишок під його кронами, дихати свіжістю на повні легені.

Пам'ятайте, що лише висока культура поводження з вогнем, дотримання правил пожежної безпеки позбавить вас від біди і страждань, що приносять пожежі.

ОТЖЕ!

Якщо ви опинилися поблизу місця пожежі в лісі або відчули запах диму:

Підійдіть ближче й з'ясуйте, що горить, у яку сторону дме вітер, яка небезпека поширення пожежі, чи є діти в зоні руху вогню, негайно попередьте всіх людей, що перебувають поблизу, про необхідність виходу з небезпечної зони. Організуйте їхній вихід на дорогу чи просіку, широку галявину, до берега річки або водойми, у поле. Виходьте з небезпечної зони швидко.

Оцініть ситуацію — чи варто намагатися загасити пожежу самотужки або краще поспішити по допомогу, щоб не втратити даремно часу й не дати вогню набрати сили. Ідучи від вогню, накрийтеся мокрим одягом,і, вийшовши на відкритий простір або галявину, дихайте повітрям біля землі — там воно менш задимлене, рот і ніс при цьому прикрийте ватно-марлевою пов'язкою чи ганчіркою. Після виходу із зони пожежі повідомте про місце, розміри й характер пожежі в адміністрацію населеного пункту, лісництво або протипожежну службу, а також місцевому населенню.

Якщо ви вирішили гасити вогонь самостійно

1. Заливайте вогонь водою з найближчої водойми, засипайте землею. Використовуйте для гасіння оберемки гілок від дерев листяних порід або деревця завдовжки 1,5-2 м, мокрий одяг, щільну тканину. Наносьте ковзних ударів по крайці вогню збоку вбік вогнища, немовби замітаючи полум'я; гілки, тканину після кожного удару перевертайте, щоб вони, таким чином охолоджувалися й не зайнялися. Затоптуйте невеликий вогонь ногами, не давайте йому перекинутися на стовбури й крони дерев. Якщо вогонь перекинувся на крони, звалюйте дерева, які ще не спалахнули, на його шляху (кроною від місця пожежі). Під час гасіння пожежі дійте обачно, не йдіть далеко від доріг і просік, не випускайте з виду інших учасників, підтримуйте з ними зоровий і звуковий зв'язок.

2. Загасивши невелику пожежу, не йдіть доти, поки не переконаєтеся, що вогонь не розгориться знову. Повідомте в лісництво чи пожежну охорону про місце й час пожежі, а також про можливі його причини. Якщо саме ваші необережні дії призвели до виникнення пожежі, не намагайтеся приховати цей факт й утекти, - рано чи пізно винуватець буде встановлений, але сума відшкодування збитку від несвоєчасно загашеної пожежі буде набагато більшою від тієї, яку ви заплатите, вчасно зупинивши вогонь.

ІІІ. Перевірка знань учнів.

1. Чому  виникають пожежі у лісі ?

2. Які ви знаєте наслідки  таких пожеж?

3. Як можна уникнути пожежі на природі?

4. Де можна розводити вогнище в лісі?

5. Чим можна гасити вогнище в лісі?

6. Коли можна йти з лісу?

ІV. Підсумок бесіди.