Свята

Кожен дорослий як найдорожчі спогади зберігає враження, отримані в дитинстві під час свята. Потреба у святі - це потреба людини в розділенні з іншими «радості буття». Коли «своя» радість перетворюється в «загальну», народжується свято.

Свято – багатогранне, складне явище, яке має велике значення в житті особистості. Свято разом із грою є одним із давніх феноменів соціального існування людини, частиною загальнолюдської культури. Якщо уявити спільноту людей у вигляді дерева, то свято - це і те, що живить коріння, і те, що дозволяє гілкам органічно існувати разом - триматися у повітрі та радіти сонцю.

Школа - це не тільки навчальний заклад, де діти отримують знання. Школа - це колектив, в якому протікає більша частина життя дитини, де є місце для свят, спектаклів і конкурсів, походів і екскурсій. Шкільне свято - один із найяскравіших моментів у житті дитини. Свята відкривають дітям простір для творчості, народжують в її душі світлі почуття, шляхетні прояви, виховують уміння жити в колективі, духовно збагачують розум та серце. Особлива психологічна цінність дитячих свят полягає в тому, що вони можуть допомогти учню реалізувати все краще, що в ньому є, оскільки для дитини важливий сам процес святкування, який викликає позитивно пофарбовані емоційні переживання та створює унікальну систему творчої взаємодії дітей і дорослих.

Деякі свята відображають значні події в історії та сучасному житті суспільства й календарно обумовлені, інші пов’язані з трудовою або навчальною діяльністю окремих колективів і є традиційною формою фіксації значущих подій у їхньому житті. Із практики організації свят можна сказати, що це динамічна система, яка об’єднує різноманітні за формою масові заходи і дозволяє одночасно задовольняти потреби на різних рівнях дозвільної діяльності. Будь-яке свято не існує само по собі. Воно охоплює цілу систему допоміжних дій. Практично кожне свято має свою характерну структуру, свій обрядовий і ритуальний фон, які надають йому оригінальності та неповторності й визначають його виховні пріоритети: патріотичне, громадянське, трудове та економічне виховання, формування духовно-моральної, правової, естетичної, фізичної, екологічної, ігрової культури тощо.

Із чого необхідно почати, щоб свято залишило приємні спогади в душі дитини?

Підготовка до будь-якого свята – це довготривалий процес. Розпочинати його слід заздалегідь, бо написання сценарію, проведення репетицій, обрання музичного супроводу, оформлення святкової зали, вирішення багатьох інших питань потребує від учнів та педагога часу та зусиль. Необхідно враховувати навіть найдрібніші аспекти, не пропускаючи жодного поза уваги.

Необхідно пам’ятати, що шкільне свято як об'єктивна подія засноване на цінностях спілкування (відносини), цінності переживань (колективних) та цінності творчості (у різних видах діяльності). Святкова масова дія активно впливає на емоційну сферу дитини, викликаючи сильні емоційні переживання, хвилюють, пробуджують радість, гордість, захоплення, захоплення та накладає відбиток на все життя особистості.

Пропонуємо алгоритм організації шкільного свята:

1. Вибір форми проведення свята. Підготовка до свята розпочинається зі з’ясування форми, в якій воно проходитиме (конкурс, концерт, брейн-ринг, вікторина, гуморина або КВК, театральна вистава, бал, вернісаж). Саме від форми проведення свята залежить увесь подальший план дій. При виборі форми слід враховувати учнівський потенціал та технічні можливості школи.

2. Створення ініціативної групи. До цієї групи входять учні, які здатні проявляти ініціативу, мають творчі здібності та залюбки беруть участь в організації шкільних заходів із власної волі, робота під примусом навряд принесе очікувані гарні результати: учні виконуватимуть доручення, братимуть участь у репетиціях, однак не співпрацюватимуть між собою. Крім того, саме від бажання учнів залежить, чи буде створено особливе творче середовище, в якому всі спілкуються на рівних та можуть висловити будь-яку пропозицію. Щоб свято пройшло на високому рівні, педагогу-організатору дуже важливо підтримувати упевненість учнів, які входять до ініціативної групи, у їх здібностях.

3. Підготовка сценарію свята. Робота ініціативної групи має розпочинатися з підготовки сценарію. Сценарій можна обрати уже розроблений або написати самостійно. Якщо ухвалено рішення писати сценарій самостійно, то насамперед слід скликати збори ініціативної групи, в ході яких учні мають висловити свої пропозиції щодо свята, а також скласти поетапний план проведення. Незважаючи на те, що цей план є орієнтовним і зазвичай у процесі написання сценарію зазнає змін, він є необхідним, оскільки структурує роботу ініціативної групи і дає змогу її контролювати. Далі педагог - організатор розподіляє між учнями обов’язки щодо написання певних частин сценарію свята, але перекладати всю роботу з написання сценарію на плечі учнів не слід. Робота над сценарієм є досить довготривалою, тому писати його самостійно варто лише тоді, коли до дати проведення свята залишається достатньо часу. Якщо ж часу обмаль, то сценарій можна вибрати серед уже розроблених. Однак слід зазначити, що над такими сценаріями також слід попрацювати, зокрема адаптувати до умов та потреб школи.

4. Проведення репетицій. Репетиції - найдовший та найвідповідальніший період підготовки свята, вони проводяться після того, як написано сценарій. Учні повинні розуміти, що участь у репетиціях - обов’язкова, і ставитися до них слід серйозно, адже безвідповідальність одного може зруйнувати роботу всіх. Також учасники повинні дотримуватися таких правил поведінки: бути дисциплінованими; уважно слухати «режисера»; брати до уваги зауваження колег.

Під час репетицій учні мають змогу:

• чітко з’ясувати, хто і в якій послідовності виступає;
• потренувати чіткість вимови;
• отримати навички поводження на сцені тощо.

Педагогу-організатору доцільно розробити графік репетицій та ознайомити з ним учнів і класних керівників. На перші репетиції не варто запрошувати всіх учнів, які беруть участь в організації свята: спочатку репетирувати треба з невеликими групами. Відпрацювавши окремі сцени або номери, можна їх об’єднувати. Під час репетицій доцільно здійснювати хронометраж кожної сцени або номера.

5. Музичний супровід свята. Жодне свято, незалежно від того, яку форму його проведення обрано, не можна уявити без музики. Музичні номери урізноманітнюють та пожвавлюють святкову програму. Окрасою будь-якого свята можуть бути номери під акомпанемент — гітару, фортепіано, скрипку тощо, однак слід зазначити, що живу музику використовують зазвичай на концертах — оглядах мистецьких шкільних колективів. Більш поширеною є практика виконання пісень під фонограму. Для того щоб результативніше провести музичні репетиції, до них варто залучити вчителя музичного мистецтва. Він може надати чимало цінних порад, наприклад щодо того, як контролювати дихання під час співу.

6. Проведення генеральної репетиції. Генеральна репетиція - один із найвідповідальніших моментів підготовки до свята. Під час їх проведення об’єднуються окремі сценки та номери, визначається послідовність виступів та загальна тривалість свята. До генеральних репетицій учні мають ставитися надзвичайно серйозно. Під час генеральних репетицій педагогу-організатору слід стежити за тим, щоб не виникало пауз між окремими сценками, учні не пересувалися по сцені, у залі та за її межами без зайвої потреби. На генеральних репетиціях учні мають працювати з мікрофонами та бути у костюмах, якщо це передбачено у сценарії. Доцільно провести щонайменше три генеральні репетиції. Після початку генеральних репетицій жодних змін вносити у сценарій не можна. Останню генеральну репетицію бажано провести напередодні свята.

7. Оформлення святкової зали. Приміщення школи, в якому проводитиметься свято, необхідно прикрасити. Для цього з ініціативної групи обираються декілька учнів, які будуть відповідати за прикрашання святкової зали. Підійти до цього завдання вони мають творчо, але пам’ятаючи, що перенасичувати святкову залу великою кількістю прикрас не варто. Оформлювати святкову залу слід напередодні свята після уроків.

8. Останні приготування перед святом. У день проведення свята педагогу-організатору, ініціативній групі та іншим особам, які мають певні обов’язки, пов’язані з організацією та проведенням свята, слід прибути до школи заздалегідь — за 2-3 години до його початку. Це є необхідною умовою, оскільки резерв часу перед початком святкової програми дає змогу учасникам не лише розв’язати останні організаційні питання — розташувати на сцені реквізит, підключити необхідну апаратуру, — ай внутрішньо налаштувати себе, вгамувати хвилювання тощо.

Правильно підготовлене та проведене свято має великі можливості щодо формування колективу, виховання в кожного його учасника активного ставлення до навколишньої дійсності, розвитку індивідуальних здібностей дітей. Свято, як своєрідна форма організації життя та діяльності колективу, розширює кругозір дітей, формує переконання, розвиває інтерес до навколишнього життя, дозволяє дитині брати участь у різних видах діяльності, допомагає набувати досвід, насичений глибокими спільними переживаннями.

У процесі підготовки та проведення свята діти відчувають почуття радості, задоволення від колективного спілкування. У різноманітній цілеспрямованій діяльності складаються відносини, які добре впливають на розвиток школяра.

Крім традиційних свят можна провести зовсім нестандартні заходи, які допоможуть наситити життя школи яскравими позитивно емоційними враженнями.

• «Цирк». На новорічному святі, святі на честь шкільних канікул або закінчення навчального року кожен клас готує циркові номери типу «Дресировані кішки», «Приборкувачі тигрів», «Богатирі і силачі», «Факіри і йоги», «Акробати і клоуни».
• «Все навпаки». Кажуть, що в Англії існує клуб, в якому його члени роблять усе навпаки і живуть у перевернутому світі. Вони мають свої пальто і костюми навиворіт, у ресторані клубу спочатку десерт подають і кави. Одного разу один із членів клубу просто приголомшив усіх своїм виглядом: на руках і ногах у нього були надіті рукавички, а на руках - черевики.
• Свято «дня навпаки» можна приурочити до дня народження Льюїса Керролла та знайомству з його чудовою книжкою «Аліса в країні чудес».
• «День музики та пісні». У цей день усі в школі повинні припинити говорити та звертатися один до одного тільки речитативом. Хто не зміг цього зробити, штраф - пиріг на загальний стіл.
• «День глухих і німих» - день, коли в школі спілкуються тільки мімікою й жестами.
• «Свято кольорів» - змагання класів за краще представлення композиції з квітів, букетів та ікебан.
• «Свято урожаю» - хто що зумів виростити на своєму городі або підвіконні.
• «Свято умільців» - показ того, хто що вміє робити.
• «Свято кулінарів». Його можна урізноманітнити конкурсами дегустаторів, коли, спробувавши різні страви, приготовані дітьми, дегустаторам із різних класів треба зуміти з закритими очима визначити те або інше блюдо і сказати, хто його приготовив.
• «Свята знаків Зодіаку» - коли всі учні з різних класів, які народилися в цьому місяці, збираються разом, а їхні товариші зачитують їм їх гороскопи. Так досягається необхідне єднання школярів різних вікових груп.
• «Бразильський карнавал» - влаштовується в літньому поході. Попередньо всі навчаються танцювати самбу.
• «Олімпійські ігри» - із богами та жерцями, спортсменами - метальника дисків та копій, стрільцями та борцями, бігунами та стрибунами.

Великий емоційний заряд несуть у собі різні релігійні та народні свята. Вони можуть стати важливим засобом морального виховання, тому що символіка та атрибутика свят таких, як Різдво, Стрітення, Великдень, День святителя Миколая Чудотворця, Івана Купала, День Матері, пронизані ідеями гуманістичних відносин між людьми. Взагалі, на нашу думку, ці свята цінні в першу чергу своїм цікавим змістом, ідейно-моральною цілеспрямованістю та методикою проведення. Відродження традицій релігійних та народних свят на новому історичному етапі може прикрасити життя будь-якої школи та попередити модне наслідування молоддю деяких свят типу американського Хелловіну чи Дня святого Валентина..

Дослідники українських народних свят підкреслюють специфіку святкової поведінки та спілкування людей, в яких є необхідність прояву особистісної свободи самовираження та творчості. Ця поведінка допускає жарт, розіграш, відхід від жорстко регламентованих правил поведінки, коли можна діяти так, як хочеться та чого в звичайні дні робити не дозволяється.

Необхідно відзначити дуже важливу потенційну можливість свята в налагодженні загальної дисципліни та поведінки в школі. Свято дає вихід накопиченої енергії напруження, що виникає через постійний тиск на психіку різного роду шкільних обмежень. Відсутність у школі емоційного розвантаження у вигляді яскравого свята викликає в учнів синдром емоційної незадоволеності, яке веде до порушення шкільної дисципліни.

Шкільні свята є яскравими, емоційно насиченими крапками в індивідуальних, колективних траєкторіях розвитку особистості та відіграють величезну роль в її житті, а саме:

• Розвивають емоційну сферу школярів (хвилюють, пробуджують радість, гордість, захоплення, захоплення тощо).
• Розширюють світогляд дітей, формують переконання, розвивають інтерес до навколишнього життя, дозволяють дитині брати участь у різних видах діяльності, допомагають набувати досвід, насичений глибокими спільними переживаннями, сприяють вихованню моральних якостей школярів, а також володіють великими можливостями формування колективу.
• Вирішують такі завдання розумового виховання, як пробудження інтересу до знань та розвиток пізнавальних сил дитини.
• Позитивно впливають на фізичний розвиток, самооцінку та соціальний статус школярів.

Отже, в школі повинно бути місце для проведення свята довжиною в навчальний Рік!