Сайт вчителя математики Ткачук Інни Володимирівни
 
Якщо вас турбують педагогічні проблеми, цікавлять нові методичні прийоми, приваблює розмаїття шкільного життя або ви бажаєте знайти щось корисне, то я рада вітати кожного на сторінках мого сайту.
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Besucherzahler
счетчик посещений

Люблю я пісню українську…

 

Люблю я пісню українську…

Мета. Сприяти розвитку здібностей сприймати музичні витвори мистецтва, вчити розуміти народну музику, виховувати любов і повагу до рідного краю, формувати відчуття прекрасного вміння аналізувати явища культури, правильний естетичний смак.

Хід заняття

1-й учень. Коли пісні мойого краю

Звучать у рідних голосах —

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

2-й учень. В піснях і труд, і даль походу,

І жаль, і усміх, і любов.

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров.

1-й учень. В піснях дівоча світла туга

І вільний помах косаря.

В них юність виникає друга.

Висока світиться зоря.

(Лунає пісня «Земля українська» ).

2-й учень. Українська народна пісня — яке ж це диво! Невіддільна від життя, як квіти біля чепурної хати, як зорі на небі. Задушевна, милозвучна, проста, як усе геніальне, вона полонить серце слухачів. Через усі поневіряння проносить вона свої чари, свою нев'янучу молодість.

1-й учень. Барвиста й багата мова українського народу, її краса переливається сріблом - золотом у народній творчості: у казках, прислів'ях, приказках, а найліпше у піснях.

Вчитель. Існує легенда. Зібрав одного разу Бог усі народи й почав роздавати їм різні чесноти. Німцям - точність, англійцям - витримку, французам - хист до виготовлення одягу. Кожен, отримавши свій дарунок від Бога, йшов собі додому. І тут Бог побачив дівчинку у віночку. Вона сиділа в куточку і гірко плакала.

- Чого ти плачеш ?- запитав Бог . - Я не отримала дарунку.

- Що ж, не плач, дитино. Маю і для тебе дарунок.

І подарував Бог дівчинці пісню . - Звідки ж ти, моя дитино? - З України, Боже, я.

І дістав їй Бог з торбини Пісню...пісню солов'я. Висохли сльози, пішла дівчина до рідного українського краю, понесла пісню.

То ж немає на Землі народу більш співучого, ніж українці. І несе наш співучий народ свою пісню від роду до роду, від неньки до дитини, від батька до сина. Нам всім не  байдужа українська пісня. Так, справді, українська пісня — це наше життя, наша наснага.

А які пісні ви знаєте?

Що для вас значить українська пісня?

А чи співає ваша родина українські пісні і коли?

1-й учень.  Дитина ще не вміє говорити, а від мами вже чує колискову пісеньку. Лагідний материн наспів засівав душу дитини любов'ю до людей, до природи, до всього живого. У колискових піснях часто з'являється кіт. В народних уявленнях, віруваннях багатьох народів кіт постає другом людини, здатним оберігати її від злих сил.

2-й учень. Леліймо слово колискове,                                

Нехай праправнукам буде

Нехай і їх щодня додому                                  

Колиска мамина зове.

Дні дитинства - наче плин води,  .                                

Проліта дитинство, та у спадок 

Зостається пісня, повна згадок,                                    

Пам'ять зостається назавжди.

Вчитель. Я прошу вас пригадати слова колискової пісні.

(Лунає пісня «Колискова» ).

3-й учень. Колискова пісня, колискова —

То найперша материна мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом,

Чебрецевим і суничним літом.

Пахне молоком і споришами.

Скільки в ній ласкавості і шани,

Скільки в ній тривожності людської,

І надій, і сивини гіркої...

Колискова пісня, колискова —

То солодка материна мова.

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

4-й учень. У рідному краї і серце співає,

Лелеки з далека нам весни несуть, 

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут кожна травинка  і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами — мальви,  в саду — материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спрагла води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

Мій отчий дім, ти дав усе мені,

Моя Вкраїна, піснями багата,

Ввійшла у серце співом голосним,

Як та любов, яку дарує мати.

1-й учень. Виряджаючи в дорогу сина, мати давала йому вишитий рушник, як згадку про рідну домівку, про своїх батьків. І цей рушник, як часточка рідної Батьківщини, допомагав переносити труднощі в чужій стороні.

2-й учень. «Пісня про рушник», муз. Майбороди, сл. Малишка перетворилася з авторської на народну. Згадаємо і підспіваємо цю чудову пісню.

(Лунає пісня «Пісня про рушник» )

1-й учень. Українська народна пісенність — дорогоцінне надбання нашого народу, нев'януча окраса його духовної культури. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, тамувати біль, множити силу у боротьбі. Пройнята любов'ю до рідної землі, пісня величала не тільки людину, а й природу рідного краю, його красу і багатство.

2-й учень. Юначе серце пісня запалила,

Й воно звело орлині два крила,

А в пісні тій співалось про калину,

Яка ото у лузі розцвіла.

(Учениці виконують українську народну пісню «При долині кущ калини» ).

Вчитель. Ми достеменно не знаємо, коли саме народжувалися наші пісенні перлини, їхнє коріння сягає в глибину віків. Не знаємо й імен давніх піснярів. Серед найславніших авторів пісень вічно горітимуть імена легендарної Марусі Чурай, козака Семена Калиновського, кобзаря Остапа Вересая. Від села до села ходили народні кобзарі.

На розпутті козак сидить

Та на кобзі грає.

Кругом хлопці та дівчата,

Як лан, процвітають.(Т.Г. Шевченко «Кобзар»)

(Звучить пісня «Думи мої» на слова Т. Шевченка)

5-й учень. Пісня наша, пісня - це душа народу.

Пісня українська, рідна, чарівна.

Вона з нами поруч в праці, на заводі,

На ланах широких, за станком вона.

Пісня - чарівниця, гарна, мов зірниця,

Мелодійна, ніжна, серцю дорога.

Веселить, танцює, мирить і жартує,

В іграх та забавах — всюди є вона.

 Вчитель. За тематикою українські народні пісні можна поділити на такі жанри: родинно-побутові, соціально-побутові, календарно-обрядові, дитячі, колискові.

Провідне місце в українській пісенній творчості належить жартівливій пісні. В ній переливаються всі барви й відтінки народного гумору.

Найдавніші записи українських народних жартівливих пісень датуються кінцем XVI ст. Спостережливі й дотепні творці народного гумору підгледіли всі тіньові боки повсякденного життя, освітлили їх сміхом, що розливається в піснях то легким жартом, то глузуванням, то злою іронією, але завжди в них відчувається кодекс доброзичливості.

Серед героїв українських народних пісень найчастіше молодь: парубки й дівчата.

До вашої уваги пропонуємо інсценізацію української народні пісні «А мій милий вареничків хоче».

1-й учень. А зараз невеличка вікторина «Як ми знаємо українську пісню».

1.     Назвіть пісні, у яких оспівується калина.

2.     Які ви знаєте козацькі пісні?

3.     Назвіть українські пісні, що починаються словом «Ой».

4.     З якої це пісні? (Зачитується куплет, учні відгадують пісню).

·        Ой дівчино, відчини, Своє, моє серденько звесели. («Ішов козак потайком»)

·        Постій, постій козаче, твоя дівчина плаче,

Як ти мене покидаєш, тільки подумай. («Їхав козак за Дунай»)

·        Запряжу я козу в віз,

Та й поїду по рогіз. («Од Києва до Лубен»)

·        Ой не спав, не спав, та й не буду спати,

Дай же мені, дівчино, повечеряти.(«Ой гиля, гиля»)

·        Вітер дуба хитає,

Козак дівку питає.(«Два дубки»)

·        А я молода дівчина, та й горя зазнала.

Вечероньки не доїла, нічки не доспала. («Цвіте терен»)

·        Яка я моторна, гнучка, чорнобрива.

Як побачиш, аж заплачеш, що я вередлива. («По дорозі жук»)

·        Коса моя розплетена: її подруга розплела.

А на очах бринить сльоза, бо з милим розлучилась я.(«Ой у вишневому саду»)

·        Куплю тобі хатку і ще сіножатку,

І ставок, і млинок, і вишневенький садок.(«Ой під вишнею»)

5.     Хто з російських письменників сказав: «Повірите, чи ні, а українську пісню я люблю понад усе»? (Лев Толстой)

6.     Кому   належать слова:

Я постою у края бездны

И вдруг пойму сломясь в тоске,

Что все на свете только песня

На украинском языке. (Расул Гамзатов )

Вчитель. Сьогодні, коли ми будуємо нову, незалежну Україну, пісня з нами. У вільного народу будуть інші пісні, в них буде менше смутку й болю, а більше світлої радості й надій.

Райдуга в небі висне,

Граючи в плесах вод.

Доки живе наша пісня,

Доти живе й народ.

(Лунає пісня «Кароока моя Україно!» ).

Закінчилось наше свято, але не закінчується зустріч з піснею. Вона залишиться з вами, як вірний товариш. Любіть свою Батьківщину, її чарівну мову та дзвінкоголосу українську пісню, продовжуйте традиції і обряди нашого народу, зберігайте і поповнюйте творчу спадщину України.