Перша зустріч після прощання

Немов потоки з гір, біжать літа,

І нам не наздогнати їх ніколи,

А в снах зринає юність золота

У стінах найріднішої нам школи.

І хочеться, щоб зупинився час

Й не рахував так невблаганно роки.

Забігти хочеться із дзвоником у клас,

Де йтимуть згідно з розкладом уроки.

Де всі проблеми зводились лишень

До формули, задачі чи рівняння,

Де було щось нове приносив кожний день.

Тут мої друзі, тут моє  кохання…