Сайт вчителя математики та основ здоров'я Ткачук Інни Володимирівни

   





Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Besucherzahler
счетчик посещений

Звичайне диво

Звичайне диво

Година спілкування

Мета: навчити цінувати природні ресурси, познайомити учнів з народними звичаями, обрядами пов’язаними з водою; виховувати в учнів почуття любові до рідного краю, природи, дбайливого ставлення до навколишнього середовища; формування переконання особистої відповідальності кожної людини за збереження природи; розвивати уміння встановлювати причинно-наслідкові  зв’язки, логіку  мислення, уміння вести діалог.

 

Вчитель. (Демонструє учням “ Чорну скриньку ” з пляшко води у середині) З давніх-давен людина прагнула безсмертя. Мандрівники в заморських країнах, алхіміки в лабораторіях вперто шукали еліксир життя і джерело вічної молодості. Вони і не здогадувалися, що все, про що вони так мріяли, стоїть ось тут перед вами. Тож хто герой нашої години спілкування?

(пісня “ Водограй ”)

Так, це звичайна чиста вода. Адже тисячу років може лежати в сухій землі зернятко, але полити його краплиною води – і воно оживе. В усі часи вода перетворювала посушливі степи в плодючі сади, пустелю з її несамовитою спекою – в квітучий оазис.

„Вода! У тебе немає ні смаку, ні запаху, ні кольору, тебе неможливо описати, тобою насолоджуєшся, не розуміючи, що ж ти  таке. Ти не просто необхідна для життя, ти і є життя. З тобою у всьому тілі розливається справжня благодать, яку неможливо пояснити нашими п’ятьма почуттями. Ти повертаєш силу і відчуття, на яких ми вже давно поставили хрест. Твоїм милосердям знову і знову відкриваються чарівні струмочки людського серця,” – цей гімн воді написав видатний французький письменник, льотчик-випробувач Антуан де Сент-Екзюпері.

Їй, „вічній мандрівниці”, „невтомній тружениці” і дійсно, еліксиру життя, такій загадковій і звичайній, таємничій і буденній, присвячується сьогоднішня година спілкування, епіграфом до якої стало народне прислів’я.

„ Де закінчується вода,

  там закінчується життя!”

І хоч і Екзюпері сказав, що описати воду неможливо давайте спробуємо це зробити. І так, що знаєте про воду?

- хімія – Н2О (водень гідроген і кисень оксиген);

- фізика – рідина (лід, пара, рідкий стан);

- географія (моря, океани, річки, струмки і т.д.; 2/3 частини земної кулі);

- біологія (клітини містять воду);

- історія (розвиток людства, великі битви );                          

- українська і зарубіжна літератури („Микола Джеря”, „Одисея”);

- музика (пісні зі словами пов’язані з водою);

- образотворче мистецтво (картини, де зображені водоймища);

- ОБЖ, фізкультура (плавання, травматизм);

- іноземна мова ;

- математика (?) ;

Схоже, що в цій школі тільки я не розказую нічого про воду. Тоді я скажу про воду словами видатного давньогрецького математика Фалеса; „Світ вийшов з води!”

І, підсумувавши все, вище згадане ми можемо сказати, що вода займає не останнє місце в науці. Це справжня цариця планети. Ну, а якщо вода – цариця, то потрібно цариці мати свій герб. Уявіть себе відомим художником-символістом, який отримав завдання – створити герб воді. У кожного з вас є папір, маркери, то ж я пропоную вам створити перший ескіз такого герба.

Завдання. Створити герб води

(Учні створюють власний ескіз герба, кращі роботи прикріплюються на дошку)

Вчитель. Крім герба царська особа повинна була мати ще й девіз. І такий девіз у води є вже давно:”Cedo nulli”, що в перекладі з латині означає „Нікому не поступлюся”. І дійсно, вода – це першоумова для існування життя на планеті.

З тих пір, як людина навчилася зображувати поняття про оточуючий світ у вигляді графічних символів, вона стала порівнювати воду з Богом. На пам’ятках старовини, у священних рукописах ми знаходимо різноманітні знаки, позначки, малюнки, що символізують воду. Її культ існував у всіх народів.

А чому люди шанували воду? Адже вони її вважали головнішою за вогонь, землю і навіть хліб!

Дійсно, так. Не дарма в народі кажуть: „Хліб – батько, а вода – мати”. Тому і не дивно що наш український народ теж шанував воду – першовиток життя. Бо вода починає і завершує життєве коло. На Україні, ще й досі є джерела, що живлять річки і озера, носять назви „живиць”, „животоків”.

1 учень. „Не плюй у криницю, бо з неї ще будеш пити водицю”. До джерельної води ставилися з великою повагою. Лише добро і чесність могли вивести підземну воду на поверхню. „Силою колодязь копати – води не пити,” – вчили старі колодязники новачків. Найчастіше копали криниці на свято Івана Купала. Завдання звичаю – добратись до води за один день. Тож з першим промінням сонця парубоча громада йшла копати криницю, а вже по обіді до криниці сходилися люди – умитись чистою водою, дівчата ще й обмивали вінки.

2 учень. Криниці найчастіше ставили на перехресті стежок, доріг, то й ставили осередками де збиралась молодь на різні свята. Тут співали пісень, жартували, танцювали, гадали на власну долю. Це традиційне місце побачень, знайомств. Бо дівчина завжди прийде до криниці де і чекатиме її закоханий козак. Звідси козаки, напоївши на дорогу коней, вирушали у похід.

                            Ой у полі криниченька,

                            Там холодна водиченька,

                            Там дівчина воду брала,

                            Чорнобрива, молодая.

                            Козак коня напуває,

                            Дівка воду підливає.

3 учень. Турбота про чисту здорову воду на кожний день – одна з найперших турбот селянина. „Який поріг, така і господарка, яка криниця, такий і господар”, - говорили у давнину. Тому й прикрашали колодязі бесідками з вигадливою різьбою, величними „журавлями”. Часом криниці й колодязні споруди попереджали, вчили, нагадували. Скажімо, зустрічались такі слова: „Живеш на світі – роби людям добро, пий холодну воду і не крадь відро”.

Вчитель.  Вода відігравала велику роль у кожному українському святі, звичаї, обряді. Її широко використовували в народній медицині. Люди говорили, що найкорисніша, найкраща вода від Водохрещі (19 січня) до Купала (7 липня), примітили, що після свята Петра й Павла (12 липня) дерева припиняють ріст. А після Іллі (2 серпня) вода навіть небезпечна для здоров’я. Тому від Іллі до Водохрещі вода малокорисна, мертва.

Пригадайте, які ви знаєте свята, звичаї, ритуали, пов’язані з водою.

(Відповіді учнів)

4 учень. Велике значення надавали першій купелі дитини – і не лише з гігієнічних міркувань, а й з оберегових. Узята до сходу сонця вода і покладені у неї предмети, символи, перед цим освячені в церкві (зілля, хліб, хлібне зерно, яблуко, яйце) мали зміцнити дитину, наділити її щастям, захистити від лихого ока. У купіль дівчинки додавали меду, молока (щоб гарною була), ромашку (щоб рум’яна була), калину (щоб красна була), любисток (щоб люб’язна була).

5 учень. У купіль хлопчика клали корінь дев’ясила (щоб сильним був), сокиру (щоб був майстром), любисток (щоб дівки любили), гілку дуба (щоб був богатирем), барвінок 9щоб жив довго), чорнобривець ( щоб був чорнобровим). Усі, хто приходив до хати під час купання, клали монетку у купіль на щастя. Воду з купелі виливали лише вранці зі сходом сонці.

А скільки існує магічних ритуалів, пов’язаних з водою!

6 учень. Наприклад, купання у так званій Юр’євій росі (6 травня). „Юр’єва роса краща вівса”. Особливо корисна була вона для очей. Спробуйте промити нею очі і будете бачити набагато краще. Водою лікували переляк у дитини, виливаючи розтоплений віск над її головою у воду. Потім цю воду давали пити дитині, тричі обливали чоло й груди. У чистий четвер на Страсному тижні слід до схід сонця викупатися у воді, щоб зникли всі хвороби.

7 учень. Дівчата, щоб стати ще вродливішими, на Великдень вмивались водою, в яку було покладено крашанку. На другий день Великодня рано-вранці хлопці ходили по тих хатах, де були дорослі незаміжні дівчата, і за кожну отримували по парі крашанок (щоб була у парі). А якщо дівчина заспала і не встигла прибратися, то її обливали водою (щоб моторна і нелінива була).

Свято вечірня (7 січня), Йорданська (19 січня), Стрітенська (15 лютого) води зберігались у кожній оселі й ними дуже дорожили. А ще цілющу силу мала „непочата вода”, тобто набрана до сходу сонця, і вода „Єлена”. Її набирали так само, як і непочату, але при цьому примовляли: „Вода „Єлена”! Очищаєш і луги й береги, очисти і мене від усього злого: болісті й слабості”.

Вчитель. Діти, а які ви ще знаєте магічні ритуали, обряди, вірування, пов’язані з водою?

Ви знаєте навіть вчені повірили в магічну силу води. В одній з лабораторій в США був проведений цікавий експеримент: однаково рослини поливали водою, набраною з одного джерела, але половину взятої води вихваляли, називали різними пестливими словами, а іншу половину – брутально лаяли. Рослини, политі першою, буяли повним цвітом, другою – всохли.

Скажіть, будь ласка, ви всі бачили воду? А чи добре її знаєте? Що ж , в такому разі ви легко впораєтесь із завданням. Я вам пропоную гру „Вірю – не вірю”. Умова гри: якщо ви вірите мені – піднімаєте синю картку, якщо ні – червону.

Гра „Вірю – не вірю”.

1.                Без води можна прожити не більше 2-3 днів. (Так).

2.                Вода річок завжди тече в одному напрямку. (Ні, наприклад, у ХІІ ст. у Новгороді єпископа Іоанна за не зовсім „святий” спосіб життя люди вирішили покарати, посадивши в човен без весел і пустивши вниз за течією в Північне море. Це була вірна смерть. Як же здивувалися люди, коли море повернуло їм священика, бо річка змінила напрям течії).

3.                В озері Ельтон найлегше навчитись пірнати. (Ні, бо вода в ньому настільки солона, що пірнути можна лише з каменем в руках).

4.                Велику річку Міссісіппі допомогли відкрити й дослідити свині. (Так, всі експедиції помирали від голоду, а лише одна, під керівництвом Жольє і Маркета, взяла з собою свиней, які допомогли їм вижити в важких умовах і зробити географічне відкриття).

5.                Тритона, що пролежав у льоду близько мільйона років, вдалося оживити. (Так).

6.                Найбільший у світі водоспад – Ніагарський. (Ні, Анхель більший за нього в 20 разів).

7.                Для нормальної життєдіяльності людина щодоби отримує 6 літрів води (Так, 2,5 літри випиває, решту – у вигляді обмінних процесів).

8.                „Важкою водою” найлегше напитися. (Ні, ця вода згубна для живих істот).

9.                Існує „золота”, „срібна”, „мідна”, „залізна” вода. (Ні, тільки „срібна”).

10.           В природі існує понад 1000 сортів льоду. (Ні, всього тільки 6).

11.           Найпрозоріша вода в Саргасовому морі. (Так, це еталон прозорості: білий круг видно на глибині 66,5 м).

12.           За 1 секунду на Землі випадає 18 мільйонів тонн дощової води. (Так).

13.           Уся вода складається з „легкої”, „важкої”, „надважкої”, і „дуже важкої”. (Так).

14.           Найбільше роботи в день в місті Берген виконує поливальник, тому мерія платить йому додаткову чималеньку премію. (Ні, хіба що за моральний збиток, адже в нього взагалі немає роботи – це місто „дощу”).

15.           Прісної води у 40 разів менше за солону. (Так).

16.           Якщо в Москві кожна людина зробить ковток води, то це становитиме 50 тисяч літрів. (Ні, в 5-6 разів більше).

17.           Англійська королева Єлизавета ще в 16 ст. Пообіцяла величезну суму тому, хто знайде спосіб опріснення води. (Так, але премію досі ніхто не отримав).

18.           По поверхні чистої води може вільно ходити слон. (Так, але в природі її не існує – таку чисту воду можна отримати лише в лабораторії).

19.           На Україні прісної води на одну людину припадає в 8,5 разів більше, ніж в Росії. (Ні).

20.           Перший авіаносець було побудовано на айсбергу. (Так, в Англії в 1942 році).

Вчитель. Як бачите, не все так просто з простою водою!

Хочеться навести ще деякі цікаві факти.

1.                Вода – одна з найаномальніших речовин. У природі й дослідах вона веде себе не як інші речовини. Але саме завдяки цьому ми й живемо з вами на Землі.

2.                Для виробництва однієї тонни нафти потрібно 10 тонн води, сталі – 30 тонн води.

3.                Найбільше дощів випадає в Індії (в 1861 р. за 11 місяців майже 23 м опадів).

4.                В Каліфорнії все літо дощів немає і земля отримує вологи тільки з роси).

5.                Найтепліша вода у морі: до 32,8  С – Мексиканська затока, Флорида; на Україні – в Азовському морі – 31 С.

6.                У іглу (будинок ескімосів з льоду) температура досягає 25 С завдяки вогню 5-6 свічок.

7.                Шум водоспаду Вікторія в період паводків чути за 11 км, Ніагарського- за 6-7 км.

8.                У Канаді взимку від руху людини в повітрі утворюється кристалічний слід на 100-400 м і зберігається 3-4 хв.

9.                Якщо всю сіль, що міститься у воді Світового океану, розмістити по всій поверхні Землі, то товщина шару склала б 45 метрів.

І хоч вода – це і моря, океани, озера, та все ж найбільшу шану сьогодні я хочу віддати річці.

Річка! Яке чудове і як багато воно говорить серцю кожної людини! В одних виникають в пам’яті спогади про великі річки, по яких ходять теплоходи і буксири, інші згадують шумні дзюркотливі потоки, що вічно поспішають кудись, або рівнинні річки з чорториями, заводями, піщаними пляжами, де так гарно купатися і рибалити.

„Річки – посланці неба”, - писав Гомер. Адже саме ріки є джерелом прісної води, яку ми всі п’ємо.

„Святая чистая ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій. Тепер нема уже таких річок, як ти була колись, Десно.

Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим.

Далека краса моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих дорогах...”

Так із синівською вдячністю говорить О.Довженко у своїй кіноповісті „Зачарована Десна”.

Завдання. Пригадайте назви річок, які ви бачили. А які річки ви знаєте?

Вчитель. Як відомо, більшість великих і малих річок асоціюється з містами і навпаки. Я думаю, ви легко впораєтесь із таким завданням: необхідно поєднати пару місто – ріка.

Завдання „Поєднай пару”.

Париж – Сена, Петербург – Нева, Москва – Москва, Барвінкове – Сухий Торець, Лондон – Темза, Відень – Дунай, Багдад – Тибр, Калькутта – Ганг, Якутськ – Лена, Красноярськ – Єнісей, Омськ – Іртиш, Новосибірськ – Об, Київ – Дніпро, Ізюм – Сіверський Дінець, Миколаїв – Буг.

Вчитель. А ви знаєте, які поетичні назви мають річки?

Інд – батько річок;

Міссісіпі – батько води;

Іраваді – мати вод;

Об – бабуся;

Волга – матінко;

Амур – батечко;

Ганг – донька царя;

Єнісей – богатир води.

Як ви думаєте, чому річки називали іменами найближчої рідні?

І характери деяких річок бувають схожі на людські. Ось ви згадували прислів’я „Під лежачий камінь вода не тече”, а річка Сім (на Уралі) вперто проклала собі шлях через цілу гору каміння.

А як іще можна назвати річок Велику Ваю і Вішера, як не примхливими жіночками. Жодна не захотіла вливатися в іншу. От і Вая, не добігши якихось 50 метрів до суперниці, піднирює під Вішеру і з’являється лише на іншому березі.

І хоч вік річки і довший за людський саме вони поступово вмирають. Найчастіше зникають внаслідок так званої господарської діяльності людини. Води багатьох річок отруєні промисловими стоками.

Так в Рейні колись виловлювали щороку до 200 тон лосося, а зараз  - там немає жодної рибини. Цю річку називають „помийницею” Європи.

Ріку Потомак, на якій стоїть Вашингтон, називають згубною річкою. А якихось 200 років тому вона заворожувала людей своєю кришталевою синню води.

Навіть в Азії й Африці немає річок із чистою водою.

Що ж вже казати про маленькі річки. Наприклад, Сухий Торець. Скільки історій, легенд, оповідок і байок, пов’язано з цією річкою.

Може, і ви чули деякі з них.

Я, наприклад, від своєї бабусі чула про те, що річка була дуже повноводна, по ній плавали кораблі; що ладя, яка везла кіпу золота чи то данину князю, чи то придане заморської князівни, потонула в районі нашого міста; чула про чудо-коваля, прекрасного майстра, що зробив ворота з чистого золота. Ці ворота, теж лежать на дні нашої річки.

Може ці та інші легенди і навіяли М.Зеленому поетичні рядки, присвячені нашій річці.

8 учень. Торець заснув, під льодом притаївся,

Лише з-під мосту дзюркотить вода.

І щодоби йому минуле сниться

У снах своїх все, як було згада

Згадає він, як величезний мамонт

Прийшов попити чистої води

І тут мисливців, стародавніх натовп,

Втрачаючи людей, його забив

Із пагорбів підземний хід монахи

З печер монастиря сюди вели.

А потім стомлені, у таємничих залах

До Бога свої слали молитви.

Кочівників оскаженілі орди.

Князь Ігор. Їх розбив на сююрлі,

Та й сам зазнав ганьби й гіркоти.

Він пам’ятає козака Барвінка,

Який на березі його сидів

Фортецю і білесенькі хатинки,

Споруджений руками козаків

Ним плавали кораблики і баржі

В порти Азова хліб по ним везли,

Через мости і броди – переправи

На Крим колись війська чужі ішли.

Та поступово став він непотрібним –

Могутній і уславлений Торець

Люд все дрібнів і зради наживи

Нещасну річку зводив нанівець.

Снаряди рвались і гриміли танки

Над ним і день, і ніч ішли бої.

Затьмарені пожежами світанки...

Всі нищили його, чужі і свої

Скінчились війни. І зрізали верби,

Орали землю, нищили луги

І скоро богатир наш ледве-ледве

Міг підливать весною береги.

Були у нього назви такі різні

На протязі стількох життя століть

Ксяла, Тор, Сухий Торець та інші –

Все промайнуло ніби одна мить:

Лише інколи розталими снігами.

Прокинувшись від довгої зими,

Гримів весною скришений льодами

І як колись повелівав людьми

Пробач нам батьку, як свої печалі,

За те що ми і є нова біда

Та він мовчить і бачить сни тривалі

Лише з-під мосту все дзюрить вода.

Вчитель. Так вмирає колись велика річка, перетворюється поступово на болото. Так само і зникла ще одна окраса нашого міста.

Хто з вас знає, яка ще річка протікала в Барвінковому?

Ось на цій картині відомого російського художника  Шишкіна зображена річка, яка так схожа на ріку мого дитинства. Пригадую, як влітку ми бігали купатися у чистих її водах, сміливі стрибали у воду з вишки, збудованої на березі. На весні і восени – ходили рибалити – на щук, карасів, коропів. Старожили ще розповідали про величезних сомів. А взимку Принада була розкішною ковзанкою, де і хлопці і дівчата залюбки грали в хокей.

Зараз від цієї річки нічого не залишилося, крім струмочка та декількох калюж. Все це сталося через неправильні гідротехнічні дії під час розчищення русла Сухого Торця. Якби ви бачили, скільки загинуло риби під час змиття нового каналу. Риба билася об залізні понтони і вже не могла прийти в себе. Люди виловлювали її  просто руками. Але її всю виловити було неможливо. Тому через декілька днів по Сухому Торцю плавало безліч дохлої риби. Це було страшне видовище.

Так в результаті втручання людини в природу було порушено природні струмки, джерела, водостоки, що наповнювало річки, колодязі, озерця, ставки. А що вже казати про тих людей, що сумлінно скидають сміття у річку. Мабуть назва Сухий Торець у цих людей асоціюється з міським сміттєзвалищем.

Хочеться навести один цікавий випадок який стався в США. Ви знаєте, що американці обожнюють свій Ніагарський водоспад, називають його „восьмим чудом світу”. Вчені, що обстежили цей водоспад, виявили, що він гине внаслідок як і руйнівної сили самого водоспаду так і діяльності туристів. І тоді було придумано згодом втілено в життя сміливий проект. По відвідному каналу річку Ніагару на одну ніч було пущено в обхід водоспаду. А тисячі добровольців цілу ніч укріплювали дно водоспаду, збирали сміття. Жоден з них за свою роботу не взяв ні копійки. А на ранок Ніагарський водоспад знову дивував туристів своєю красою.

Хто знає, може прийде той час, коли і в нашому місті вийдуть люди, щоб розчистити береги річки від сміття.

І от сьогодні я пропоную вам уявити себе президентом нашої країни. Який би ви ввели закон, щоб зберегти це звичайне диво – чисту воду.

Гра. „Я - президент”

Вчитель.Цінуйте воду, бережіть воду, вивчайте воду – адже вона звичайне диво нашої планети!